копія                                                                              

 Справа № 2-30/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2010  року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

 головуючого     судді                          Савицького О.А.

                при секретарі                                  Цапко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Житлоінвестбуд - УКБ», третя особа - Колективне підприємство «Київагропроект» про встановлення факту незаконного використання винаходу захищеного патентом, стягнення авторської винагороди, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

19.11.2004 року позивачі звернулися в суд з позовом в якому просили  встановити факт використання КП «Житлоінвестбуд - УКБ» їхнього винаходу захищеного патентом НОМЕР_1, при будівництві житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 у АДРЕСА_1. Також позивачі просили стягнути на їх користь з відповідача авторську винагороду в розмірі 704000 грн..

Під час розгляду справи судом позивачі декілька разів збільшували свої позовні вимоги, врешті визначившись остаточно просили суд встановити факт використання КП «Житлоінвестбуд - УКБ» при будівництві житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 в АДРЕСА_1 та №№ 1, 2, 5 по  АДРЕСА_2, без законних підстав використали їх винахід захищений Деклараційним патентом НОМЕР_1, що виданий на їх прізвища. Крім того позивачі просили стягнути на їх користь з відповідача авторську винагороду  розмір якої становить відповідно до їх розрахунку: варіант №1, виходячи з 40% від приблизного прибутку відповідача, отриманого від продажу будинків в яких було використано винахід позивачів – 1447000 грн., упущена вигода за рахунок інфляції – 1014439 грн., моральна шкода – 30000 грн.,  судові витрати на експертизу – 3771 грн., а всього разом - 2765210 грн., варіант №2, виходячи з положень Постанови КМУ від 04.06.2008 року № 520, а саме 0,05% від приблизної вартості збудованого відповідачем житла з використанням винаходу – 1415600 грн., упущена вигода за рахунок інфляції  - 1010439 грн., моральна шкода – 60000 грн., судові витрати на експертизу – 3771 грн., а всього разом  – 3029810 грн.. Крім того, позивачами було подано до суду спільну заяву,  в якій вони просили розподілити стягнення коштів за рішення суду наступним шляхом: на користь ОСОБА_1 – 60%, а на користь решти позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 10% кожному від визначеної судом суми.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на розгляд справи до суду не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направили на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач та третя особа в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, тому суд відповідно до ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачі є винахідниками способу створення зовнішньої тепло ізолюючої стіни для багатоповерхового будинку, що закріплено Деклараційним патентом НОМЕР_1, який виданий на ім’я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Інформація про видачу позивачам зазначеного патенту була опублікована в Офіційному бюлетні Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки 17.03.2003 року, заявка про реєстрацію винаходу була подана позивачами 16.07.2002 року.

Відповідно до Висновку № 61\08 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 02.02.2009 року, зробленого на виконання ухвали суду від 14.08.2008 року, у технічному рішенні зовнішніх теплоізольованих стін житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 в АДРЕСА_1, та №№ 1, 2, 5 по  АДРЕСА_2, які збудовані Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд - УКБ» використана кожна ознака, що включена до незалежного пункту формули за Деклараційним патентом НОМЕР_1.

Вказані будинки відповідачем будувалися та були побудовані після закріплення позивачами своїх прав на винахід.

Враховуючи, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, виходячи з того, що винахід позивачі зареєстрували до набрання чинності ЦК України, однак відносини сторін щодо використання винаходу  продовжують існувати й після набрання ним чинності, суд вважає, що при вирішенні даного спору, необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу України в редакції 2003 року з наступними змінами.

Згідно ч.1 ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», винахід (корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.  Деклараційний патент на винахід (корисну модель) – це різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід (корисну модель).

Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) – це експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її оформлення встановленим вимогам.

Згідно зі ст. 6 Закону, винаходу (корисній моделі) надається правова охорона, об’єктом якої є, зокрема, процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі).

Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі).  

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Закон передбачає право заявника на тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу з моменту опублікування відомостей про заявку на патент на винахід (ч. 1 ст. 21, ч. 16 ст. 16 Закону).

З моменту публікації відомостей про видачу патенту власник патенту отримує права, що випливають з патенту (ч. 1 ст. 28 Закону).  

Статтею 28 Закону передбачено виключне право власника патенту (деклараційного патенту) використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Використанням винаходу (корисної моделі) згідно із цією нормою  Закону визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту. В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Згідно із ч.ч. 5, 7, 8 ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається із цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.   Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.  

В позові позивачі, наполягають на протиправному використанні відповідачем  їх винаходу щодо облаштування зовнішніх стін  при будівництві житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 в АДРЕСА_1, та №№ 1, 2, 5 по  АДРЕСА_2, який захищений Деклараційним патентом НОМЕР_1, у зв’язку з чим просять захистити їхні права як власників деклараційного  патенту  шляхом  встановлення факту незаконного використання їх винаходу та стягнення  грошової  компенсації, у вигляді одноразової суми, як авторської винагороди, виходячи із суми прибутку, отриманого відповідачем від використання запатентованого позивачами винаходу при будівництві вказаних будинків.

Оскільки ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачена презумпція факту використання відповідачем винаходу (корисної моделі) і обов’язок надати докази на спростування цього факту покладено на нього, враховуючи, що з боку відповідача не було надано жодного доказу на заперечення факту використання винаходу позивачів захищеного патентом, або на підтвердження правомірності його використання, крім того відповідно до висновку експерта встановлено використання відповідачем у технічному рішенні зовнішніх теплоізольованих стін житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 в АДРЕСА_1, та №№ 1, 2, 5 по  АДРЕСА_2, кожної ознаки, що включена до незалежного пункту формули за Деклараційним патентом НОМЕР_1, суд вважає за необхідне встановити факт незаконного використання відповідачем винаходу позивачів захищеного патентом при будівництві зазначених будинків.

Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону).

Захист прав власника патенту на винахід (корисну модель) здійснюється шляхом застосування способів захисту, передбачених ст. 35 Закону та ст. 16 ЦК України.

          Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в передбачений законом спосіб.

 Такими способами згідно із ч. 2 цієї норми, зокрема, є: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 22 ЦК України).

Крім того, ч. 2 ст. 432 ЦК України серед способів захисту права інтелектуальної власності в п. 5 передбачає можливість застосування разового грошового стягнення, замість  відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення. Вказана норма кореспондується з ч.2 ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» відповідно до якої серед інших способів захисту порушеного права на винахід (корисну модель), також визначено стягнення одноразової суми компенсації.

Оскільки позивачі обрали способом захисту своїх порушених прав саме стягнення одноразового грошового стягнення суми з відповідача, суд враховуючи встановлення незаконного використання захищеного патентом винаходу позивачів, вважає за необхідне задовольнити дану вимогу.

Поряд з тим, суд не погоджується з наданими позивачами розрахунками разової грошової суми ні за варіантом №1, виходячи з 40% від приблизного прибутку відповідача отриманого від продажу будинків в яких було використано винахід позивачів, оскільки цей розрахунок не ґрунтується на вимогах закону, ні за варіантом №2, виходячи з положень Постанови КМУ від 04.06.2008 року № 520, а саме 0,05% від приблизної вартості збудованого відповідачем житла з використанням винаходу, оскільки вказана Постанова не може бути застосована до даних правовідносин так як видана після їх виникнення.

Враховуючи кількість будинків, які були збудовані відповідачем із застосуванням винаходу позивачів, вартість цього житла в м.Києві, те що позивачі зверталися з пропозицією до відповідача про укладення ліцензійної угоди для надання законного права відповідачу використовувати їх винахід на платній основі і дана пропозиція була відхилена відповідачем, після чого він продовжував використовувати винахід позивачів, суд визначає розмір одноразової компенсації, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачів в розмірі 500000 грн..

Крім того, нормою ч. 1 ст. 23 ЦК України, встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки встановлено, що з боку відповідача було порушено законні права позивачів, з позову та пояснень позивача ОСОБА_1 наданих ним в судовому засіданні, судом встановлено, що внаслідок порушення їх права на винахід їм було заподіяно моральну шкоду, яка виявилась у їх душевних стражданнях через те, що їх багаторічна праця над винаходом використовується відповідачем у них на очах без будь якого приховування, а на їх законні звернення щодо оплати їм цинічно відмовляють, у хвилюваннях щодо зниження їх престижу і ділової репутації у колах спеціалістів з якими вони співпрацюють. Враховуючи характер і тривалість моральних страждань позивачів, суд визначає розмір завданої позивачам моральної шкоди в розмірі по 2000 грн. на користь кожного з позивачів .

    Крім того відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягає до стягнення судові витрати пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 3753,6 грн., а також на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1708,5 грн. (1700 + 8,5) судового збору.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 169, 212 – 215, 223, 224, 294 ЦПК України, суд

вирішив:

    Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Житлоінвестбуд - УКБ», третя особа Колективне підприємство «Київагропроект», про встановлення факту незаконного використання винаходу захищеного патентом, стягнення авторської винагороди, відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

    Встановити що Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд - УКБ» при будівництві житлових будинків №№ 5, 6, 7, 8, 9 в АДРЕСА_1, та №№ 1, 2, 5 по  АДРЕСА_2, без законних підстав у технічному рішенні зовнішніх теплоізольованих стін було використано кожну ознаку, що включена до незалежного пункту формули за Деклараційним патентом НОМЕР_1, який виданий ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

    Стягнути з Комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. кожному компенсації за порушене авторське право на винахід та по 2000 (дві тисячі) грн. кожному на відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з Комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» на користь ОСОБА_1 300000 (триста тисяч) грн. компенсації за порушене авторське право на винахід і 3753 (три тисячі сімсот п’ятдесят три) грн. 60 коп. судових витрат, а всього 303753 (триста три тисячі сімсот п’ятдесят три) грн. 60 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з Комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ» на користь держави судовий збір в розмірі 1708 (одна тисяча сімсот вісім) грн. 50 коп..

    Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення,  а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви відповідачем про скасування заочного рішення та заяви про апеляційне оскарження, якщо ці заяви не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис.

Копія вірна.  Суддя: