копія

                                                                                Справа № 2-1149/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

11 травня 2010  року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

 головуючого     судді                          Савицького О.А.

                при секретарі                                  Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія «Омега»  про стягнення боргу та штрафних санкцій за договором добровільного страхування наземного  транспорту,

в с т а н о в и в:

           22.01.2009 року позивач  звернувся  до суду  з позовом  про  стягнення  на його користь з відповідача ЗАТ АСТ «Омега» 9430,47 грн. - матеріальної шкоди; 400 грн. – витрати понесені на проведення експертизи;  763,87 грн. – пеня;  301,78 – інфляційні збитки;  62,64 грн. – 3% річних та понесені судові витрати. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 08.09.2008 року у Шевченківському районі м.Києва на вул.Шамрило,12 в м.Києві вона керуючи автомобілем марки  «Мітсубісі кольт», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 здійсненила наїзд на не встановлений  транспортний засіб, який до приїзду працівників ДАІ з місця ДТП зник. При зверненні позивачки до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, їй відмовили, у зв’язку з чим вона звернулася до суду.

      Заявою від 21 січня 2010 року   позивачка збільшила свої позовні вимоги,  а саме просила  стягнути з відповідача  на її користь 9430,47 грн. – матеріальні збитки;  400 грн. -  витрати понесені на проведення експертизи; 3422,12 грн. – пеня; 1631,39 грн.  -  суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 376,6 грн. – три відсотки за несвоєчасні розрахунки, а також понесені нею судові втрати.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,  посилаючись на те, що  листом  № 2985 від 18.11.2008 року  ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки відповідно до п.13.1.3 Правил  добровільного страхування наземного транспорту підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є надання Страхувальником недостовірних відомостей про обставини настання страхового випадку, а позивачкою  при настанні страхового випадку надано страховику недостовірну інформацію про подію, яка мала ознаки  страхової  в період дії Договору, тому представник відповідача вважає правомірним  відмову відповідача АСК «Омега», оскільки  не має юридичних підстав для виплати страхового відшкодування.

  Вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 21.07.2008 року  позивач уклав договір №   018-07-0042-11 добровільного страхування свого автомобіля „Мітсубісі кольт”, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, з ЗАТ  АСК «Омега».

 08.09.2008 року на вул.Шамрило в м.Києві позивачка керуючи своїм автомобілем скоїла наїзд на  невідомий транспортний засіб, в результаті чого її автомобілю  було спричинено пошкодження. Автомобіль з яким відбулося зіткнення з місце ДТП покинув не дочекавшись працівників ДАІ. Зазначені обставини підтверджуються постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 06.10.2008 року, Справа № 3-41090\2008, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адмінстягнення у вигляді штрафу за порушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно п.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В строк встановлений договором страхування, а саме 08.09.2008 року, позивачка звернулася до ЗАТА СК „Омега” з проханням зафіксувати спричинені її автомобілю пошкодження та виплатити суму збитку, згідно договору страхування, а також надала всі необхідні для виплати страхового відшкодування документи, в тому числі Довідку ДАІ, в якій помилково було вказано, що ДТП сталася внаслідок наїзду невстановленим транспортним засобом, що зник з місця ДТП, замість того, що позивачка своєю машиною наїхала на невстановлений транспортний засіб, який зник з місця ДТП. Вказану помилку працівниками ДАІ було виправлено шляхом видачі нової Довідки в якій зазначено, що ДТП сталася внаслідок наїзду на транспортний засіб, що стоїть.

Відповідно до листа  від 18.11.2008 року  адресованого позивачу від АСК „Омега”, ОСОБА_1 було відмовлено  у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п. 13.1.3 Правил  добровільного страхування наземного транспорту підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є надання Страхувальником недостовірних відомостей про обставини настання страхового випадку, оскільки позивачка при настанні страхового випадку надала недостовірну інформацію про подію, яка мала ознаки  страхової  в період дії Договору, тому АСК «Омега» не має юридичних підстав для виплати страхового відшкодування. Недостовірність інформації, як пояснив представник відповідача, полягає в тому, що в своїй заяві позивачка вказала причину пошкодження її автомобіля, яка встановлена в постанові суду, де  вказано, що позивачка здійснила наїзд на невстановлений транспортний засіб, який зник з місця ДТП, а в Довідці ДАІ зазначено, що ДТП сталася через наїзд не встановленим транспортним засобом, що зник з місця ДТП.

  Статтею 988 ЦК України встановлено обов’язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов’язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

    Відповідно до ст. 20 Закону України „Про страхування”  страхувальник зобов’язаний  повідомити страховика  про настання  страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. Дана норма також передбачена ст. 989 ЦК України.

    Як вбачається з матеріалів справи позивачка вчасно повідомила відповідача про страховий випадок та надала йому всі передбачені законом документи.

    Згідно п.9 договору страхування автомобіля, укладеному між сторонами  розмір страхового відшкодування визначається  виходячи  з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ  в результаті страхового  випадку, на підставі даних огляду та документів, зазначених  у цьому розділі, що  підтверджують  розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір Страхової суми за  Договором, зменшеної  на розмір франшизи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачці у виплаті страхового відшкодування, оскільки остання після пошкодження автомобіля виконала всі передбачені договором дії щодо повідомлення відповідача про страховий випадок, а посилання відповідача на те, що позивачкою було надано недостовірні відомості з приводу страхового випадку, є надуманими, оскільки позивачка зазначила обставини встановлені в постанові суду, а також працівники ДАІ визнали свою помилку в Довідці видавши нову Довідку.

Відповідно до звіту № 5591\12\08 від 12.12.2008 року  про вартість матеріального  збитку завданого власнику транспортного засобу «Мітсубісі кольт», 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, розмір матеріального збитку складає 9430,47 грн.. Вказана сума складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля – 6244,56 грн. та розміру втрати товарної вартості автомобіля – 3185,91 грн..

Пунктом 5.7  договору № 018-07-0042-11 добровільного страхування наземного транспорту  укладеного між сторонами визначено, що у будь-якому випадку не відшкодовується втрата товарної  вартості транспортного засобу.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що ДТП в якій було пошкоджено автомобіль позивача  є страховим випадком, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування підлягає задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача  сума матеріальної шкоди визначена відповідно до звіту № 5591\12\08 від 12.12.2008 року про оцінку майна, за мінусом вартості втрати товарної вартості, як це передбачено договором страхування, отже страхове відшкодування становить 6244,56 грн. (9430,47 грн. – 3185,91 грн.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись у встановлений строк.

    Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов’язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 6.4.10 Договору передбачено, що страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 7 (семи) робочих днів від дати складання страхового акту. Страховик несе майнову  відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування  шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,1% несплаченого в строк страхового відшкодування за кожний день прострочки.

Станом на день розгляду справи судом відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування позивачці. З часу ДТП та звернення позивачки до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування минуло 1 рік 7 місяців і 11 днів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 257 ЦПК України  передбачено, що позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), на чому наполягав представник відповідача.

   Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме за один рік, в розмірі  2279,26 грн. (6244,56грн. Х  0,1% Х 365 дн.).

      Також, суд вважає правомірними вимоги позивачки щодо стягнення на її користь суму страхового відшкодування  з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, тобто з жовтня 2008 року по березень 2010 року, яка становить : 6244,56 грн. Х (123,89 : 100%) = 7736,39 грн..

Отже з урахуванням викладеного на користь позивачки підлягає до стягнення з відповідача: сума страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення  7736,39 грн.; 400 грн. – витрати, понесені на проведенням товарознавчого дослідження; 2279,26 грн. – пеня; всього -  10415,65 грн..

В решті позовних вимог, суд відмовляє в їх задоволенні, як таких що не ґрунтуються на вимогах закону та не доведених належними доказами. Вимога про стягнення 3% річних відхиляється, оскільки договором передбачений інший відсоток за прострочку виконання зобов’язання. Пеня стягується тільки в межах одного року відповідно до строку позовної давності. Втрата товарної вартості автомобіля не стягується, оскільки суперечить положенням укладеного сторонами договору.

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених вимог  в розмірі 134,16 грн. (судовий збір в розмірі 104,16 грн.; 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) , а всього разом з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача  10549,81 грн. (10415,65 +134,16).  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212 – 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Стягнути з  Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь  ОСОБА_1  10549 (десять тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 81 коп..

    В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:   підпис.

Копія вірна. Суддя:

            АСТ „Вексель”

01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 7.

________2009 року.

с-18

    Шевченківський районний суд м.Києва направляє копію рішення суду від 14.05.2009 року для відома.

        Додаток: на ___ аркушах.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва                                                 Савицький О.А.

            АСТ „Вексель”

01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 7.

________2009 року.

с-18

    Шевченківський районний суд м.Києва направляє копію рішення суду від 14.05.2009 року для відома.

        Додаток: на ___ аркушах.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва                                                 Савицький О.А.