копія
Справа № 2а-631 /10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.,
при секретарі Дикому Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
16 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача у проведенні виплати пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії і здійснити відповідні виплати без обмеження її максимальним розміром з 22 травня 2008 року до 08.09.2009 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що після проведення перерахунку пенсії за розрахунком наданим Пенсійним фондом України його пенсія з надбавками становила 9081,19 грн., однак виплачувалася пенсія до 09.09.2009 року у розмірі, який не перевищував 12 мінімальних пенсій за віком, встановленої згідно з абзацом першим ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Тому позивач вважає, що пенсія, яка йому виплачується менше, ніж належить при застосуванні порядку розрахунку, визначеному у Законі України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
В судовому засідання позивач просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позову заперечував у повному обсязі посилаючись на те, що виплата пенсії проводилась на підставі положень Закону та Постанови Кабінету Міністрів України за №530 від 28 травня 2008 року.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби, перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в м. Києві, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб».
Починаючи з 01.01.2008 року нарахування пенсії позивачу було обмежено максимальним розміром відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», і тільки після рішення Конституційного Суду України від 08.09.2009 року, йому знову почали нараховувати пенсію без обмеження її розміру, як передбачено законом.
Згідно ст. 97 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було встановлено, що з 01 січня 2008 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством ), призначених (перерахованих)у 2006-2007 роках відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», … не може перевищувати 12 мінімальних розмірі пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне страхування», а по інших категоріях пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2008 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць.
Відповідно до рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. у справі №1-28/2008, пункт 38 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. С таттею 8 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що в иплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям , особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та преміях установлених законодавством.
Пенсії військовослужбовцям призначаються відповідно до вищенаведеної норми, але відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року за №2542-III при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Кабінетом Міністрів України 28 травня 2008року прийнято постанову «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530, якою установлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. N 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством), - 10 тис. гривень на місяць. Дана постанова набрала чинності починаючі з 22.05.2008р.
Пунктом 2 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Відповідно до ст.117 Конституції України - Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. є обов’язковою для виконання органами Пенсійного фонду України в тому числі Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
08.09.2009 року було прийнято Рішення Конституційного Суду України № 19-рп 2009 року згідно якого пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530 визнаний неконституційним, а тому цей пункт втратив чинність з дня ухвалення Конституційним судом вказаного рішення. Саме після зазначеного рішення Конституційного Суду України позивачу нараховується та виплачується пенсія без обмеження її розміру, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача.
У практиці Європейського суду з прав людини, зформовано принцип збалансованості Інтересів людини з інтересами суспільства. Так у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» в рішенні від 07.07.1989р. суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами пов’язаними з інтересами суспільства загалом, і вимогами захисту основних прав людини». У справі «Ріс проти Сполученого Королівства» у рішенні від 17.10.1986 р. цим Судом було зазначено, що з’ясовуючи, чи існує позитив зобов’язання держави стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який: має бути встановлений між інтересами всього суспільства та інтересами окремої людини».
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до закону, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити дії, відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову суду не скасовано.
Суддя: підпис.
Копія вірна. Суддя: