Справа №1- 5/10                        

                                                     П О С Т А Н О В А

                                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             1 червня2010  року       Печерський районний  суд м. Києва в складі:

головуючого  судді   -      Смик С.І.

при секретарі             -      Падасенко Н.В., Шейчук О.Ю., Перва О.А.

з участю прокурора  -       Хоменко О.М.

та адвоката -                      ОСОБА_1

представника потерпілих –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магдебург Республіка Німеччина, росіянина, громадянина   України, освіта вища, розлученого, має неповнолітнього сина  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого ,   зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2     раніше  не судимого

в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 140    КК України, -

                                                 В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_3  будучи  лікарем – стоматологом Центральної стоматологічної поліклініки МО України 23 червня 2007 року, провівши огляд порожнини рота ОСОБА_5, встановив, що 35 та 37 зуби являються гангренозними і потребують лікування, після чого направив хворого ОСОБА_5 на рентгенографію 37 зубу, із дентального знімку якого вбачається, що 35 зуб майже не видно, верхівки коренів 37 зубу зрізані. Після проведеного огляду та рентгенографії ним був встановлений діагноз: загострення хронічного періодонтиту 37 зубу. Оцінивши ситуацію, він провів наступне лікування: розпломбування та обробку каналів 37 зубу, який він залишив відкритим та надав рекомендації щодо його видалення. У зв’язку з чим, допустив порушення вимог «Нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.12.2002 року №507, та «Медико-економічних критеріїв надання стоматологічної допомоги на І, ІІ та ІІІ рівнях», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.2000 року №305 та посадової інструкції, затвердженої начальником Центральної стоматологічної поліклініки МО України, оскільки він зобов’язаний провести своєчасне та повноцінне обстеження і лікування хворого; не рекомендувати видалення, а направити хворого на консультацію до лікаря - стоматолога – хірурга з приводу доцільності видалення 37 зубу; крім того, залишивши вказаний зуб відкритим, не призначив застосування протизапальних препаратів. 26 червня 2007 року провів обробку каналів 37 зубу з введенням антисептику та закриттям зубу тимчасовою пломбою. 29 червня 2007 року хворий ОСОБА_5 внаслідок загострення запальних явищ в ділянці 37 зубу знову з’явився на огляд і він провів лікування аналогічне 23 червня 2007 року. У результаті неякісного медичної допомоги, стан здоров’я ОСОБА_5 30 червня 2007 року різко погіршився і останній близько 12 години звернувся за медичною допомогою до Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України, де ОСОБА_5 було встановлено попередній діагноз «флегмона дна порожнини рота» і за медичними показниками прийнято рішення про негайне оперативне втручання. Згідно панорамного знімку хворого ОСОБА_5 вбачається, що 35 і 37 зуби раніше лікувались, маються вогнища хронічного запалення з деструкцією кісткової тканини, пломбування коренів 35 та 37 зубів неякісне. Під час надання медичної допомоги і проведення лікування хворого ОСОБА_5 протягом 23-29 червня 2007 року внаслідок несумлінного ставлення до виконання своїх професійних обов’язків, допустив порушення вимог «Нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.12.2002 року №507, та «Медико-економічних критеріїв надання стоматологічної допомоги на І, ІІ та ІІІ рівнях», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.2000 року №305 та посадової інструкції, затвердженої начальником Центральної стоматологічної поліклініки МО України, а саме допустив наступні дефекти надання медичної допомоги хворому ОСОБА_5: не провів якісну рентгенографію 35 та 37 зубів 23.06.2007 року; не призначив загального лікування на протязі   23-29.06.2007 року; не видалив хворому 37 та 35 зуби. У результаті чого, під час надання ОСОБА_5 необхідної медичної допомоги 30 червня 2007 року о 17 годині 30 хвилин було констатовано його смерть, причиною якої явилась одонтогенна інфекція, яка виникла з каріозно зміненого 35 зубу, розповсюджене гнійно-фібрінозне запалення мілких тканин діафрагми рота, верхньої третини шиї з флегмонозним запаленням глотки, м’яких тканин входу в гортань, набряком язика, голосових зв'язок, тканин в ділянці запальних змін, які привели до порушення функції зовнішнього дихання, інтоксикації організму, деструктивному набряку тканин мозку, гіпоксичному, аноксемічному ураженню клітин мозку, розвитку респіраторного дистрес – синдрому в легенях, спазму коронарних артерій серця, м’язів бронхів з розвитком серцево-легеневої недостатності.

         Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1ст. 140   КК України.

          В судовому засіданні на стадії доповнень  підсудний ОСОБА_3    заявив письмове  клопотання в якому зазначив, що він вину свою у вчинені  злочину не визнає, однак    просить   застосувати до нього  Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року та звільнити  його  від кримінальної відповідальності, оскільки він   має неповнолітню дитину, а провадження по справі закрити.

         Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання підсудного ОСОБА_3

         Прокурор в судовому засіданні не заперечував  проти задоволення заявленого клопотання підсудного, просив застосувати до нього амністію, звільнивши ОСОБА_3   від кримінальної відповідальності.

         Представник потерпілих ОСОБА_2 в судовому засіданні також не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

          Згідно ст. 1 п „в”  Закону України „ Про амністію „  - звільнити  від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі,  засуджених за умисні злочини,  які не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України  осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

          Згідно ст. 6 Закону України “Про амністію”, звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначеним цим Законом,  особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону,  кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судом, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

          Підсудний ОСОБА_3  має  сина  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2  та батьківських прав не позбавлений.

          Суд, заслухавши клопотання підсудного думку адвоката, прокурора та представника потерпілих, вважає можливим застосувати до підсудного ст. ст. 1п.”в”,6 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року та звільнити ОСОБА_3   від кримінальної відповідальності, оскільки підсудний    скоїв    злочин, який  не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та має   сина  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав не позбавлений.

          ОСОБА_3  не відноситься до осіб, на яких амністія не поширюється.

            Арешт, накладений на майно підсудного ОСОБА_3 постановою від 21 квітня 2008 року   підлягає скасуванню.

          Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1п.”в”, 6 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008року, ст. 6п. 4 КПК України,  суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В :

           Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_3   за ч.1 ст. 140  КК України на підставі Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року.

           Міру запобіжного заходу ОСОБА_3  – підписку про невиїзд з постійного місця проживання -   скасувати.

           Провадження по справі закрити.

           Арешт, накладений на майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 постановою  старшого помічника військового прокурора -  начальника слідчої частини військової прокуратури  Київського гарнізону від 21 квітня 2008 року – скасувати.

            Речові докази по справі:

- медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_5 №15976 із одним рентгенівським панорамним знімком 35 і 37 зубів,

- амбулаторна картка ОСОБА_5 із одним рентгенівським дентальним знімком 35 і 37 зубів

- книга обліку роботи рентгенівського кабінету форми №19,

   які зберігається при матеріалах -  залишити в матеріалах кримінальної справи. ( т.1,а.с. 14,20,174);

- гістологічний матеріал від трупа ОСОБА_5 – вологий архів та препарати з шматочками внутрішніх органів ( блочний парафіновий архів №1412-21 блок та скельцевий архів №1412- 20 скелець) який  зберігаються при матеріалах кримінальної справи – знищити.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний  суд, протягом 7 діб.

Суддя: