№1-432\10

В И Р О К

І М’ Я М       У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року  Печерський  районний  суд м. Києва в складі :

Головуючого – судді Білоцерківця О.А.

при секретарі         Шейчук О.Ю,,

з участю прокурора  Менчиця С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця міста Києва,   українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого ФОП «ОСОБА_1.», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 17.04.2010 р., приблизно о 01 год. 05 хв., керуючи автомобілем  «Кіа Церато», д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений  на бул. Дружби Народів в м. Києві біля будинку №13 інспекторами ДПС Печерського ВДАІ  ГУ МВС України в м. Києві Дмитренком Г.В., Якобчуком А.В., з метою перевірки документів для з’ясування обставин руху в вечірній час доби.

Перебуваючи стані алкогольного сп’яніння, розуміючи протиправність своїх дій, однак, бажаючи уникнути адміністративної відповідальності, діючи умисно, знаходячись  в салоні службового автомобіля  «Міцубісі Лансер», д.н.з. 2720,                   ОСОБА_1 намагався дати інспектору ВДАІ ГУ МВС України в м. Києві                        Дмитренку Г.В. хабара  в сумі 1400 гривень, поклавши їх між передніми сидіннями вказаного автомобілю.

В судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи відповідно до пред’явленого обвинувачення та показання, які надані ним під час досудового слідства, щиро розкаявся у вчиненому, показав, що коли їхав за кермом, його зупинили працівники ВДАІ і, щоб уникнути адміністративної відповідальності він намагався дати хабар одному з них, пояснив, що не знав,  що за такі дії може настати кримінальна відповідальність, обіцяв, що в подальшому подібне не повториться, зробив для себе відповідні висновки.

В судовому засіданні за згодою учасників процесу відповідною постановою суду визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань свідків та інших письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Таким чином, з урахуванням показань підсудного під час судового слідства, відсутність будь-яких суперечностей по справі суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення, докази винності підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.

Отже, суд приходить до висновку про доведеність пред’явленого                     ОСОБА_1  обвинувачення, оскільки його винність підтверджується наявністю достатніх, об’єктивних та допустимих доказів по справі.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_1  є суспільно небезпечним                     і підлягає кваліфікації ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК України, оскільки підсудний своїми протиправними діями вчинив незакінчений замах на давання хабара.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує тяжкість скоєного, особу підсудного, який раніше не судимий, наявність задовільної характеристики за місцем проживання.

Обставини, які пом’якшують покарання підсудного - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставина, яка обтяжує покарання підсудного – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у вигляді штрафу.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати - відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання                  у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить  4250 (чотири тисячі двісті п’ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до набрання вироком законної сили, підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Речовий доказ, а саме:

•   -     грошові кошти в розмірі 1400 гривень, що знаходяться на зберіганні                              в фінансовій частині Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, повернути ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом                15 діб з дня проголошення через районний суд.

СУДДЯ                                          О.А. Білоцерківець