АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської
області в складі: Головуючої судді Процик М. В., суддів Заїкіна А.П., Мизи Л.М., при секретарі Грінченко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського
районного суду Одеської області від 29 лютого 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 Позивачка просила стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2., у розмірі по 1000 грн. щомісячно, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від утримання їх спільної доньки, яка є інвалідом, і потребує значних коштів на своє утримання.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, погодився сплачувати аліменти у розмірі по 500 грн. щомісячно. Одночасно відповідач пояснив, що стан його здоров’я задовільний, інших неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків на своєму утриманні не має.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженця с Градениці Біляївського району Одеської області, на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 20 січня 2009 року і до її повноліття, тобто до 02 липня 2017року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Біляївського
районного суду Одеської області від 29 лютого 2009 року та ухвалити рішення, яким
зменшити розмір аліментів, з урахуванням нових обставин, посилаючись на порушення
судом норм матеріального і процесуального права.
Проти задоволення апеляційної скарги заперечує позивачка, рішення суду не оскаржила.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду за одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, пославшись на ст. ст. 180, 184, 191ч. 1 СК України, виходив з того, що відповідач частково визнав позов, визнав можливість сплачувати аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно,
Справа № 22ц-2691/09 Категорія ЦП: 48
Головуючий у першій інстанції Трушина О.І.
Доповідач Процик М. В.
непрацездатних батьків та інших дітей на своєму утриманні немає, а вимоги позивачки про стягнення аліментів у сумі 1000 грн. щомісячно є надто завищеними. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
Висновки суду першої інстанції грунтуються на правилах ст. ст. 180-182, 184, 191 СК України та підтверджуються зібраними у справі доказами, зокрема: копією свідоцтва про шлюб між сторонами (а.с. 4), копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. (а.с. 5), довідкою про знаходження дитини на утриманні матері ОСОБА_3 (а.с. 6), довідкою Управління праці та соціального захисту населення у Біляївському районі про призначення допомоги на дитину-інваліда ОСОБА_4, (а.с. 7), протоколом судового засідання, згідно якому відповідач позов про стягнення аліментів визнав частково у розмірі 500 грн. щомісячно, і повідомив суду, що він не працює, має стан здоров’я задовільний і інших утриманців немає.(а.с. 18-19)
Правильність рішення суду першої інстанції також підтверджується наданими сторонами апеляційному суду: довідкою Управління праці та соціального захисту населення у Біляївському районі Одеської області про призначення допомоги на дитину-інваліда ОСОБА_4 до 01.06.2014 року; копією трудової книжки відповідача про те, що з серпня 2005 року він офіційно не працює.
Довідка СПД ОСОБА_8 від 26.02.2009 року про те, що відповідач працює охоронцем у СПД ОСОБА_8 з місячним окладом у розмірі 750 грн., колегією суддів до уваги не береться, оскільки відповідач у судовому засіданні у суді першої інстанції повідомляв, що він не працює, а крім того в його трудовій книжці з серпня 2005 року записи про роботу відсутні, і відповідач в апеляційному суді підтвердив, що він працює неофіційно, без укладання трудового договору.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував того, що він немає житла, що на момент прийняття рішення він хворів, знаходиться в скрутному становищі не можуть братися до уваги, оскільки позивач позов визнавав саме в розмірі 500 грн. щомісячно, повідомляв суду, що його стан здоров’я задовільний. Посилання на виникнення після ухвалення рішення нових обставин не можуть братися до уваги, оскільки вони у випадку доведеності можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів за позовом платника аліментів в іншій справі.
Колегія суддів вважає, що обставини, передбачені ст. 182 СК України, судом першої інстанції враховано. Визначений судом розмір аліментів не є завищеним з урахуванням інвалідності дитини, її потреби в значних затратах на лікування, і які не можуть покладатися тільки на матір дитини. Згідно зі ст. 11 ч. 3 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права і без таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307ч. 1п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.