АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі;

головуючого, судді Фальчука В.П.,

суддів Каранфілової В.М., Сидоренко І.П.,

при секретарі Петренко Г. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 27 січня 2009 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського спеціалізованого будинку дитини про стягнення грошової надбавки за вислугу років, грошової допомоги на оздоровлення та відшкодування моральної шкоди, -

встановила;

03.12.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати грошової надбавки за вислугу років і на оздоровлення за 1997 - 2003 роки у розмірі 1670 грн. 97 коп. вказуючи, що з 1985 року вона працювала в Білгород-Дністровському спеціалізованому будинку дитини на посаді вихователя. За вказаний період часу їй не нараховувалися і не виплачувалися зазначені виплати за відсутності для цього коштів.

Позивачка просить стягнути на її користь індексацію не виплаченої заробітної плати, з урахуванням росту коефіцієнта споживчих цін, у розмірі 1818 грн. 33 коп. та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., спричинену неправомірними діями адміністрації Білгород-Дністровського спеціалізованого будинку дитини.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайсуду від 27.01.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, оскільки виплата грошової надбавки за вислугу років і на оздоровлення відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про освіту» передбачена працівникам навчальних закладів освіти, яким Білгород-Дністровський спеціалізований будинок дитини не являється.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі вказуючи, що відповідно до п.2 Розділу 2 Закону України «Про освіту» відповідач відноситься до закладу освіти, тому на нього розповсюджуються вимоги ст. 57 цього Закону.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ріщення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких буде проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за наступних підстав;

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не має права на отримання виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту» оскільки працює не в освітньому закладі, а працює в закладі Міністерства

Справа № 22-1989/09 - Категорія ЦП;

Головуючий у першій інстанції Гукаленко О.О.,

Доповідач Фальчук В.П.,

Охорони Здоров’я.

Колегія не може погодитися з висновком суду, так як він не грунтується на законі та не відповідає обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 16.09.1985 року по 31.01.2007 рік працювала вихователем педагогічного персоналу Білгород-Дністровського спеціалізованого будинку дитини, власником якого згідно Статуту є виконком Одеської обласної ради.

З 1997 року по 2003 рік відповідачем позивачці нараховувалися кошти на оздоровлення та 30 % надбавки від посадового окладу за вислугу років, що складає в загальній сумі 1670 грн. 97 коп., та підтверджується відповідними довідками Білгород-Дністровського спеціалізованого будинку дитини (а.с. 8-15). Вказані виплати розпорядником коштів - Одеською обласною державною адміністрацією не виплачувалися за відсутності фінансування цих виплат з Державного бюджету України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам навчальних закладів» № 199 4-ІУ від 09.06.2004 року, кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена ст. 1 цього Закону, є обов’язковою до погашення і погашається протягом п’яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України, починаючи з 2005 року, у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам, або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.

Відповідно до «Розподілу обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення у 2005 році виплат, визначених Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 року № 934, бюджету Одеської області виділено субвенцій для виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в загальній сумі 22644, 2 тис. грн..

Таким чином, виплата позивачці вказаних в позові грошових сум повинна була здійснюватися шляхом перерахування розпорядником коштів за виділеною субвенцією, яким є Одеська обласна державна адміністрація, на адресу відповідача.

Оскільки Одеська обласна державна адміністрація кошти Білгород-Дністровському спеціалізованому будинку дитини не перерахувала, останній не мав можливості виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати грошової надбавки за вислугу років і на оздоровлення.

За таких обставин, належним відповідачем у справі має бути Одеська обласна державна адміністрація, так як позивачка має право на виплату вказаної у позові заборгованості, а стягнення цієї заборгованості з сторони, яка не була притягнута до участі у справі, порушить її права та обов’язки.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані обставини справи та надані позивачем докази, не застосував норми права, які регулюють ці питання, та помилково прийшов до висновку, що позивачка не є посадовою особою, яка має право на отримання виплат, передбачених ст. 57 ЗУ «Про освіту».

Відповідно до вимог п.4ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.

Під час нового розгляду справи необхідно притягнути до участі у справі у якості відповідача Одеську обласну державну адміністрацію та з урахуванням доводів відповідачів та наданих ними доказів вирішити спір по суті.

Керуючись ст. 304, п.5ч. 1 ст. 307, п.4ч. 1 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила;

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 27 січня 2009 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців, з дня набрання законної сили.