АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А., суддів Черевко П.М.,

Суворова В.О., при секретарі Велич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс", ОСОБА_7, третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про виселення та вселення, стягнення моральної шкоди, -

встановила:

У липні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 (уточнюючи в процесі розгляду справи свої позовні вимоги) звернулись до суду із позовом до ТОВ „Комплекс", ОСОБА_7, третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про вселення до кімнат № № 78, 79 гуртожитку будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс", виселивши з них ОСОБА_7 та стягнувши з ТОВ „Комплекс" відшкодування моральної шкоди у сумі 100000 гривень, посилаючись на те, що вказані кімнати раніше надавались підприємством, правонаступником якого є ТОВ „Комплекс", чоловіку та батьку позивачів ОСОБА_8, але після народження дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у зв’язку зі спалахами агресії внаслідок психічного захворювання ОСОБА_8, позивачі вимушені були залишити спірну житлову площу. Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідач ТОВ „Комплекс" перешкоджає позивачам проживати у спірних кімнатах чим завдає їм моральних страждань.

Представник відповідача ТОВ „Комплекс" позив не визнав, пояснивши, що ані ОСОБА_8, ані позивачам ордер на кімнати № № 78, 79 гуртожитку будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі не видавався.

Відповідачка ОСОБА_7 позов не визнала, вказавши, що проживає у спірних кімнатах на законних підставах.

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О.С.

Справа № 22ц-2033/09

Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: 42

Представник органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважала позов обгрунтованим лише в частині вселення позивачів та неповнолітніх дітей до спірних кімнат.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити їх позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Суд зобов’язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин і які правові норми регулюють ці правовідносини.

Ці вимоги закону суд не виконав.

Відмовляючи у задоволені позовної заяви ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що належних правових підстав для вселення позивачки та членів її сім’ї до кімнат 78, 79 гуртожитку будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі не має, а наявність прописки сама по собі не може бути підставою для припущення наявності ордеру. Вимог про визнання права на жилу площу позивачкою не заявлялось.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд дійшов таких висновків без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, прав та обов’язків сторін у цих правовідносинах, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За правилами ст. 158 ЦПК України, розгляд судом цивільних справ відбувається у судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами по справі, що на сьогоднішній день у кімнатах 78, 79 гуртожитку будинку АДРЕСА_1 у м. Одесі проживає ОСОБА_7 з чоловіком та неповнолітньою дитиною, однак судом першої інстанції не було встановлено коло осіб, які повинні бути залучені до участі у справі.

Незважаючи на те, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки інших осіб, суд не обговорив питання про притягнення їх до участі у справі, що є підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд ( ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України).

За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обгрунтованим, воно не відповідає вимогам ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України і підлягає скасуванню повністю з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, до суду апеляційної інстанції позивачі надали ордер, який є єдиною підставою для вселення на спірну житлову площу, який у суді першої інстанції був відсутній, а однією з підстав відмови у позові була саме причина відсутності такого ордеру.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід усунути зазначенні вище порушення, встановити коло осіб, які повинні бути притягнуті до розгляду справи, і вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. п. 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду у іншому складі суду.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.