АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1739/2009 р.
Категорія: 19, 20
Головуючий по 1 інстанції Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магди Л.Ф.
суддів Трюхана Г. М., Бабенка В.М.
при секретарі Наконечній М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 3 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вивчивши матеріали справи, -
встановила:
ОСОБА_2 3 березня 2009 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди. В позові вказувалось, що 1 березня 2008 р. між сторонами в усній формі було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та присадибної ділянки площею 0, 30 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить відповідачу на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду від 31 січня 2008 р. в порядку спадкування.
Між сторонами була домовленість про нотаріальне оформлення договору протягом трьох місяців, оскільки відповідач не мав правовстановлюючих документів на земельну ділянку. На підтвердження наміру укласти договір купівлі-продажу, позивачка передала ОСОБА_3 2500 доларів США за придбання вказаного будинковолодіння та присадибної ділянки, що підтверджується розпискою від 1 березня 2008 р.
Термін нотаріального оформлення договору неодноразово відкладався через відсутність документів.
В зв’язку з суттєвими змінами обставин, позивачка в даний час не має наміру купувати будинок, а тому просила суд повернути їй суму авансу в розмірі 19250 грн., що еквівалентно 2500 доларів США, та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 8000 грн., що полягає у нервовому напруженні через тривалу невизначеність ситуації, неможливість придбати необхідне для сім’ї житло.
13 квітня 2009 р. ОСОБА_2 подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, та просила відшкодувати на її користь моральну шкоду в сумі 13000 грн.
ОСОБА_3 20 березня 2009 р. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що між сторонами дійсно була в усній формі було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та присадибної ділянки площею 0, 30 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_2 сплатила йому 2500 доларів США завдатку, а залишок в сумі 2500 доларів США, зобов’язувалася сплатити протягом трьох місяців, відповідач в свою чергу передав їй ключі від будинковолодіння. Нотаріально оформити договір домовилися після сплати всієї суми, ніяких домовленостей, про переобладнання та реконструкцію будинку, між ними не було.
В середині лютого 2009 р. ОСОБА_2 почала вимагати з нього кошти, які були сплачені нею як завдаток в сумі 2500 доларів США. Після 20 лютого 2009 р. сторони зустрілися на території домоволодіння і він побачив що в будинку розібрані плита з лежанкою, які опалювали будинок, в кухні та спальні обідрані стіни. Проживати в такому будинку стало не можливо. Зазначені обставини підтверджуються актом, складеним комісією за участю депутата сільської ради. Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями завдала йому значної матеріальної та моральної шкоди.
Тому ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь: 4860 грн. - вартість будівельних робіт по усуненню пошкоджень у кімнатах 1-2 та 1-3, по відновленню опорядження та відбудови плити з лежанкою; 4200 грн. -оплата за користування будинковолодінням за 12 місяців; 10000 грн. - завданої моральної шкоди; 600 грн. - витрати по оплаті проведеного висновку експерта; 84 грн. - судовий збір; 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 19774 грн.
5 травня 2009 р. ОСОБА_3 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив додатково стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальні збитки в сумі 1568, 39 грн., які виникли внаслідок того, що ОСОБА_2 в період проживання в будинку самовільно поміняла лічильник електроенергії без відповідного дозволу працівників РЕМ, за що до нього були застосовані штрафні санкції в розмірі 1143 грн. 90 коп. та за підключення будинку до електромережі необхідно сплатити 424 грн. 49 коп.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від З липня 2009 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аванс в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу в сумі 19250 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 332, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3 3адоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6428, 39 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1568, 39 грн. як витрат по відновленню електропостачання до будинку та моральної шкоди в сумі 1000 грн., посилаючись на те, що рішення судом першої інстанції постановлене на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, часткові заперечення проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, суд включив що суми збитків 1143 грн. 90 коп. сплачених ним штрафних санкцій, застосованих до нього Смілянським сільським РЕМ на підставі акту від 24 квітня 2009 р. про порушення ним правил користування електричною енергією, а саме за самовільну заміну електричного лічильника, та 424 грн. 49 коп. вартості підключення домоволодіння до електромережі.
Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що саме ОСОБА_2 самовільно замінила лічильник. Остання категорично заперечує заміну лічильника.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 15 березня 2009 p., тобто на час огляду будинку ОСОБА_3 після розірвання домовленості з ОСОБА_2 про купівлю-продаж цього будинку, комісією за участю депутата сільської ради не було виявлено заміну лічильника. Акт про порушення «Правил користування електричною енергією для населення» відносно ОСОБА_3 було складено працівниками РЕМ 24 квітня 2009 р.
Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_3 визнав, що в нього немає доказів про заміну електричного лічильника саме ОСОБА_2 і не заперечує щоб в цій частині його вимог суд змінив рішення та зменшив розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з позивачки на його корись на 1568 грн. 39 коп.
Колегія суддів також приходить до висновку про те, що суд необгрунтовано стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
1. 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
2. 3) в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з роз’ясненнями Верховного Суду України, що містяться в п. 3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
ОСОБА_3 не надав суду доказів про те, що з вини ОСОБА_2 йому заподіяна моральна шкода. Та обставина, що після домовленості з відповідачем про купівлю-продаж домоволодіння, вона розпочала в будинку ремонт, викинувши з кухні плиту з лежанкою та в двох кімнатах підготувала стіни до ремонту, не являється доказом вини позивачки в заподіянні відповідачу моральної шкоди.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що стягнення судом з ОСОБА_2 на його користь 4860 грн. матеріальної шкоди за пошкоджене при підготовці до ремонту майно в будинку, що не оспорюється позивачкою, являється достатнім відшкодуванням заподіяної йому шкоди.
Отже рішення суду про задоволення в цій частині вимог ОСОБА_3 підлягає до скасування і в задоволенні його позову до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.
В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 3 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення авансу та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди змінити в частині розміру суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди і скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. моральної шкоди.
Зменшити розмір матеріальної шкоди, стягнутий судом з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 з 6428 грн. 39 коп. до 4860 (чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.