АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі;
головуючого - Фальчука В.П.,
суддів Каранфілової В.М., Сидоренко І.П.,
при секретарі Петренко Г. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009 року, в цивільній справі за позовом Єпархіального управління Одесько-Балтської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату, релігійної громади Святого Великомученика Георгія Побідоносця Української православної церкви Київського патріархату до ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - Київського патріархату Української православної церкви, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Скопелідіс Тетяни Герасимівни, про визнання договору дарування недійсним, визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод в його користуванні, -
встановила;
12.11.2008 року Єпархіальне управління Одесько-Балтської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату (далі — Єпархіальне управління) та релігійна громада Святого Великомученика Георгія Побідоносця Української православної церкви Київського патріархату (далі релігійна громада С. В. влкм. Г. Побідоносця) звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати недійсним договір дарування двоповерхової будівлі загальною площею 985, 53 кв. метрів, яка розташована у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1 від 13.03.2006 року, укладений між колишнім Головою парафіяльної ради релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату /Георгія Побідоносця/ м Одеси (далі - релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси) ОСОБА_7. з громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1. посилаючись на те, що на час укладання угоди це приміщення переобладнане під церковний храм, та укладаючи договір ОСОБА_7 порушив закон, скоївши шахрайські дії, за які притягнутий до кримінальної відповідальності.
Позивачі просили суд визнати право власності на вказану споруду, яка переобладнана під церковний храм православної церкви, за Єпархіальним управлінням, оскільки воно відноситься до Української православної Церкви Київського патріархату.
Позивачі просили зобов’язати відповідачів не чинити перешкод в проведенні у вказаному храмі церковної служби, оскільки такі перешкоди відповідачами чиняться безпідставно.
В судовому засіданні позивачі уточнили свою позовну заяву, та крім викладених вимог у первісному позові просили скасувати державну реєстрацію оспорюваного право -
Справа № 22ц-2030/09 Категорія ЦП;
Головуючий у першій інстанції Пепеляшков O.C.,
Доповідач Фальчук В.П.
чину в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості».
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.02.2009 року позов Єпархіального управління і релігійної громади С. В. влкм. Г. Побідоносця задоволений. Визнано недійсним договір дарування від 13.03.2006 року, укладений між колишнім Головою парафіяльної ради релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси ОСОБА_7 з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1, так як продавець не мав належних повноважень на продаж двоповерхової будівлі загальною площею 985, 53 кв. метрів, яка розташована у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1. За Єпархіальним управлінням визнане право власності на вказану будівлю на підставі ст. ст. 16, 215, 328, 658 ЦК України та положень Статуту релігійної громади С. В. влкм. Г. Побідоносця. Суд зобов’язав відповідачів не чинити перешкод позивачам в користуванні спірним приміщенням та звільнити його.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і провадження у справі закрити у зв’язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права вказуючи, що вони не займали спірне приміщення і не перешкоджали проводити в ньому церковну службу. За яких підстав суд дійшов висновку - невідомо. Без будь-яких правових підстав суд визнав за Єпархіальним управлінням право власності на спірне майно, оскільки Одеська міська рада Єпархіальному управлінню це майно не дарувала. Крім того, в порушення п.4 ст. 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вищестоящі релігійні організації не вправі розпоряджатися майном нижчестоящих релігійних організацій.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, що оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні проводитися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав;
Судом першої інстанції законно та обгрунтовано встановлено, що Одеською обласною державною адміністрацією 28.12.1998 року було зареєстровано Статут релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси.
05.03.2002 року Одеська міська рада подарувала, а релігійна громада УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси в особі ОСОБА_7 - протодіякона, голови Парафіяльної ради храму Святого Георгія Побідоносця м. Одеси, який діяв на підставі наказу № 12 Єпіскопа Одеського та Балтського Паїсія Української православної церкви Київського патріархату, прийняла в дар нежиле приміщення площею 985 кв. метрів, що знаходиться у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1.
25.09.2004 року Указом № 2/11 управляючий Одесько-Балтською єпархією УПЦ КП єпископ Яков у зв’язку з порушенням церковної дисципліни протодияконом ОСОБА_7 звільнив останнього з посади Голови парафіяльної ради релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси, та призначив його протодияконом Кафедрального собору Різдва Христова за адресою м. Одеса вул. Пастера 5-а. Указ було схвалено загальними зборами релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси згідно протоколу № 3 від 26.09.2004 року. ОСОБА_7 не підкорився вказаним вище рішенням, не передав документацію релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси іншому Голові парафіяльної ради, та вирішив чинити перешкоди товариству для відправлення релігійних обрядів у вказаному храмі. Разом з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 вій звернувся до лідера партії «Братство» ОСОБА_11, якому повідомив неправдиві відомості про ситуацію в релігійній громаді УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси, використовуючи для цього документи та печать цієї громади.
27.09.2004 року, приблизно в 17 годин, відповідачі разом з прибулими членами партії «Братство», протиправно зайняли приміщення у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1, не дозволивши таким чином використовувати його членам Української православної церкви Київського патріархату та членам релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси за призначенням по 05.01.2005 року.
13.03.2006 року ОСОБА_7, не являючись Головою парафіяльної ради релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси, будучи виключеним з членів цієї громади 10.04.2004 року рішенням загальних зборів (протокол № 4), звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського округу Скопелідіс Т. Г. з проханням посвідчити договір дарування на користь відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_1 нежилого приміщення площею 985 кв. метрів, що знаходиться у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1 та яке належить на праві власності релігійній громаді УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси, , використавши для цього бланки та печать з логотипами та атрибутами релігійної громади, які знаходилися в нього, та не були передані іншому Голові парафіяльної ради цієї релігійної громади. Тоді ж цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Скопелідіс Т. Г.
Отже, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що оспорюваний договір дарування є недійсним, відповідно до вимог ст. 215, ч.2 ст. 203 ЦПК України, так як ОСОБА_7 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності (повноважень від імені релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси укладати таку угоду у зв’язку з тим, що не був на той час Головою парафіяльної ради релігійної громади та її членом).
Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що відповідачі порушили п. 3 Статуту релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси та право громади на сумісне здійснення права на свободу віросповідання, здійснення богослужіння та інших обрядів, створивши перешкоди в доступу до спірного приміщення. Тому релігійна громада С. В. влкм. Г. Побідоносця, як правонаступник релігійної громади УПЦ КП / г. Побідоносця/ м. Одеси, відповідно до п.1.2 Статуту від 16.12.2004 року та ст. 387 ЦК України обгрунтовано звернулися за захистом цивільних прав, шляхом припинення дії, яка порушує право на користування двоповерхової будівлі загальною площею 985, 53 кв. метрів, яка розташована у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1.
Разом з тим, суд першої інстанції необгрунтовано визнав за Єпархіальним управлінням право власності на спірне приміщення і безпідставно застосував до цих позовних вимог ст. ст. 16, 215, 328, 658 ЦК України та положення Статуту релігійної громади С. В. влкм. Г. Побідоносця, так як вказане приміщення було передане Одеською міською радою у власність юридичній особі, яка не ліквідована, і відповідно до ч.2 ст. 8Р, ст. 92 ЦК України може самостійно розпорядитися своїм майном за правилами ст. 346 ЦК України.
Таким чином, правові підстави для задоволення цих вимог відсутні. Тому, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню згідно п.4ч. 1. ст. 309 ЦПК України у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову Єпархіального управління про визнання за ним права власності за двоповерховою будівлею загальною площею 985, 53 кв. метрів на вул. Ак. Воробйова 36/1 у м. ОдеС. І.
Колегія суддів визнає, що визнання недійсним договору дарування спірного приміщення тягне за собою скасування його державної реєстрації в органах КП «ОМБТІ та РОН». Для вирішення цього питання позивачі у вказаний орган не зверталися. Тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Доводи апелянтів про те, що Постановою Господарського суду Одеської області від 12.07.2007 року у справі № 17/73-07-3003А скасоване розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 905/А-2004 від 16.12.2004 року про реєстрацію Статуту релігійної громади С. В. влкм. Г. Побідоносця не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вказана постанова не набрала чинності.
Керуючись ст. 304, п.2ч. 1 ст. 307, п.4ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
вирішила;
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009 року в частині визнання права власності за Єпархіальним управлінням Одесько-Балтської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату права власності на приміщення площею 985 кв. метрів, що знаходиться у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1 - скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення.
Відмовити Єпархіальному управлінню Одесько-Балтської Єпархії Української православної церкви Київського патріархату в задоволенні позову про визнання права власності на приміщення площею 985 кв. метрів, що знаходиться у м. Одесі на вул. Ак. Воробйова 36/1.
В іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2009 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців, з дня набрання законної сили.