АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -1641/09

Головуючий по першій інстанції

Калашник В.П. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

УХВАЛА

Іменем України

1 вересня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Адаменко Л.В.

суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.

при секретарі Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на спадкове майно, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Вказана заява ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 червня 2009 року була залишена без руху до 10 липня 2009 року у зв’язку з тим, що в ній не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину позовних вимог, наявність підстав для звільнення від доказування, а також до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Оскільки до зазначеного строку ОСОБА_3 вказані недоліки не усунув, дана позовна заява ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року визнана неподаною та повернута позивачеві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із слідуючого.

Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви ОСОБА_3 неподаною та повертаючи її, суд першої інстанції виходив з того, що останнім у зазначений судом строк, а саме до 10 липня 2009 року не були виконані вимоги викладені в ухвалі від 26 червня 2009 року, а саме не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину позовних вимог та наявність підстав звільнення від доказування, а також до позовної заяви не надано документи, що підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суд.

ст. 119 ЦПК України передбачені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви. П 6 вказаної статті встановлено, що позовна заява має містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування.

Вимоги ст. 119 ЦПК України позивачем дотримано, оскільки в даній статті вимоги щодо форми і змісту документів та які документи додаються до позовної заяви не наведені, а лише передбачено зазначення доказів, а не їх надання.

Відповідно до ч. 1 п. 3 роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» з наступними змінами, заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Колегія суддів вважає, що даний недолік може бути усунутий самим судом при проведенні попереднього судового засідання, в ході якого відповідно до положень п. 4 ч. 6 ст. 130 ЦПК України суд з’ясовує, якими доказами кожна сторона буде обгрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнання обставин, та встановлює строки їх подання.

Крім того, із матеріалів справи, а саме із позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що до позовної заяви ним були додані квитанції про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Однак при поверненні матеріалів позовної заяви ОСОБА_3, квитанції були видані судом останньому 13 травня 2009 року, про що в матеріалах справи /а.с. 11/ мається його розписка.

Оскільки судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 119 ЦПК України при вирішенні питання про прийняття позовної заяви, то ухвала суду про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу підлягає до скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на спадкове майно - скасувати, справу повернути до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.