АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1516 2009 р.

Категорія: 27

Головуючий по 1 інстанції

Ротаєнко Д.С.

Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магди Л.Ф.

суддів Трюхана Г. М. Бабенка В.М.

при секретарі Наконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 2 червня 2009 р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором, вивчивши матеріали справи, -

встановила:

Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором. В позовній заяві зазначалося, що відповідно до кредитного договору від 20 червня 2008 р. товариство надало ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі в розмірі 25 тисяч доларів США строком на 84 місяці із сплатою 13, 8 % річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. п. 1, 1, 1.2 та ст. 5 цього договору позичальник зобов’язувався сплачувати кредит та проценти рівними щомісячними платежами згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів і остаточно погасити отриманий кредит до 20 червня 2015 року. Однак відповідачем суми кредиту не сплачуються, внаслідок чого утворилася заборгованість по платежах. Банком на адресу відповідача були направлені повідомлення з проханням погасити заборгованість, на які ОСОБА_3 не відповів. Працівниками банку з ним неодноразово проводилися бесіди в телефонному режимі, однак останній не реагує, борг не погашає, що послужило підставою для подачі позову до суду.

В забезпечення виконання зобов’язань по поверненню кредитних коштів відповідачем було передано в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки Toyota Corolla 2008 p. випуску, державний номер НОМЕР_1.

Проте, враховуючи, що це майно легко можна вивезти, сховати, пошкодити, а також враховуючи, що вказаного майна може бути недостатньо для задоволення вимог банку, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь банку борг в грошовому еквіваленті в гривнях, розірвавши кредитний договір.

В забезпечення своєчасного повернення коштів за кредитним договором від 20 червня 2008 р. банком 20 червня 2008 р. був укладений договір поруки з ОСОБА_4, який на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання відповідати перед банком по борговим зобов’язанням ОСОБА_3 і в разі невиконання ним зобов’язань по кредитному договору нести разом з ним солідарну відповідальність перед банком.

В зв’язку з наведеним позивач просив суд стягнути з обох відповідачів в солідарному порядку суму боргу та відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач просив також стягнути з відповідачів на користь банку пеню, передбачену ст. 14 кредитного договору, яка нараховується за порушення строків повернення кредиту.

Загальна сума коштів, що підлягають стягненню з відповідачів на користь банку становить 211621 грн. 18 коп.

Рішенням Монастирищенського районного суду від 2 червня 2009 р. позов задоволено, кредитний договір, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3 20 червня 2008 р. розірвано, стягнуто з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь банку 211621 грн. 18 коп. боргу солідарно, стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку 1730 грн. судових витрат по справі.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд неповно дослідив докази по справі, невірно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянтів та представника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представників позивача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що 20 червня 2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 354411/5310/0163-8, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 25 тисяч доларів США на придбання автомобіля зі сплатою за користування кредитними коштами 13, 8 % відсотків річних. ОСОБА_3 зобов’язався використати вказані кошти за призначенням та сплатити кредит і відсотки за користування ним до 20 червня 2015 р. рівними щомісячними платежами згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток № 1 до договору).

Однак позичальник умови договору належним чином не виконував, своєчасно та в повному об’ємі щомісячні платежі не сплачував, а останні кілька місяців перед зверненням банку до суду з позовом зовсім перестав здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним. На неодноразові звернення банку про повернення кредитних коштів не реагує.

 ст. ст. 7, 14 Кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обов’язків, кредитор має право вимагати дострокового виконання грошових зобов’язань.

Також п. 14.2 цього договору визначено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

В забезпечення повернення кредитних коштів між банком та ОСОБА_3 20 червня 2008 р. було укладено договір застави автомобіля Toyota Corolla 2008 p. випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить позичальнику на праві власності, та договір поруки, укладений банком 20 червня 2009 р. з ОСОБА_4

Згідно з договором поруки відповідач ОСОБА_4 зобов’язався відповідати перед банком по борговим зобов’язанням ОСОБА_3 і разом з ним нести солідарну відповідальність за невиконання останнім кредитних зобов’язань.

За наведених встановлених обставин суд на законних підставах ухвалив рішення про задоволення вимог банку про розірвання кредитного договору та стягнення всієї суми боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання з обох відповідачів по справі в солідарному порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк не повідомив поручителя ОСОБА_4 про необхідність сплати боргу позичальника, позбавивши його можливості погасити кредит, що являється підставою для скасування рішення та для ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що протягом розгляду справи в суді ОСОБА_4 не прийняв жодних заходів до погашення кредиту ОСОБА_3 і в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що не має коштів на його погашення.

Не можуть бути прийняті до уваги і не відповідають дійсності також доводи апелянтів про відсутність в матеріалах справи та в рішенні суду розрахунків суми боргу та штрафних санкцій, оскільки такі розрахунки сум, що підлягають стягненню з відповідачів, містяться в матеріалах справи та наведені в рішенні суду.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

А тому керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити, рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 2 червня 2009 р. по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.