Справа № 22ц-2844/2009 Головуючий у І інстанції Слоквенко Г.П.

Категорія   5 Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів - Кузнецова В.О., Лаченкової О.В.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю та визнання права власності порядку спадкування та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем за законом за правом представлення та про визнання права власності,

встановила:

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить змінити рішення Солонянського районного суду від 13.04.2009 p., яким встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім»єю без реєстрації шлюбу з 1989 р. по 2008 р. в АДРЕСА_1, відмовлено ОСОБА_1 у визнанні права власності на житловий будинок та земельні ділянки. Визнано ОСОБА_3 спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 6, 050 на території Микільської сільської ради, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір 8 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи 7 грн. 50 коп., стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 30 грн.

Апелянт просить визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем 4-ї черги право власності на спірний житловий будинок, на земельні ділянки площею 0, 250 га, 0, 1879 га, 6, 050 га, посилаючись на порушення судом ст. 126 ЦПК України при об»єднанні позовних вимог, а також на те, що судом неправомірно було застосовано до даних правовідносин ст.1266 ЦК України.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за життя ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 p., їй належав житловий будинок по АДРЕСА_1, належали земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0, 250 га, для ведення особистого підсобного господарства площею 0, 1879 га та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6, 050 га.

З 1989 р. разом з нею однією сім»єю з веденням спільного господарства без реєстрації шлюбу в будинку проживав ОСОБА_1

В нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_3 На користь ОСОБА_3 від спадщини відмовилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Сестра ОСОБА_4 та мати позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 померла до відкриття спадщини 29.11.2002 р.

За таких обставин суд "обґрунтовано встановив факт сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім»єю без реєстрації шлюбу в період з 1989 р. по 2008 р. в АДРЕСА_1.

Визначаючи право сторін на спадщину після смерті ОСОБА_4, суд правомірно прийшов до висновку, що в цій частині підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3, оскільки відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України він спадкує спадщину, яка б належала його матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд в порушення ст. 126 ЦПК України об»єднав в одне провадження позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не заслуговують на увагу, оскільки вимоги сторін взаємопов'язані і те, що позов ОСОБА_3 не зазначений як «зустрічний», не може вважатися порушенням ст. 126 ЦПК України.

Не було допущено судом і вимог ст. 1266 ЦК України, оскільки суд обґрунтовано застосував ч.3 цієї статті по відношенню до племінника, матір якого на час відкриття спадщини не було в живих.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.