Справа № 22-Ц-969-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

15 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі Рєзниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до профспілкового комітету Феодосійського управління газового господарства Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Кримгаз" про визнання рішення профспілкового комітету незаконним та його скасування, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до профспілкового комітету Феодосійського управління газового господарства Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Кримгаз" про визнання рішення профспілкового комітету щодо надання згоди адміністрації ВАТ „Кримгаз" на звільнення позивача за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України незаконним та його скасування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 вересня 2008 року на засіданні профспілкового комітету Феодосійського управління з експлуатації газового господарства було розглянуто подання адміністрації ВАТ „Кримгаз" щодо надання згоди на його звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Згода була отримана, проте позивач вважає це рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на момент прийняття спірного рішення профспілковим комітетом, ОСОБА_4 членом профспілкової організації не був, тому рішення профспілкового комітету не можна визнати законним.

Ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2009 року провадження у цивільній справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України.

На вказану ухвалу суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки судом не вказано в порядку якого судочинства повинна розглядатися дана справа. Крім того, судом не було враховано, що позивач не є членом профспілкової організації, тому надання згоди профспілкового комітету на його звільнення не потрібно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення профспілкового комітету щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_4 не може бути предметом самостійного оскарження у захист його трудових прав , оскільки є лише елементом підстави для звільнення.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2008 року рішенням профспілкового комітету Феодосійського управління газового господарства було розглянуте подання адміністрації ВАТ „Кримгаз" та надана згода на звільнення ОСОБА_4 за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. З, 57).

Згідно з наказом № 387к від 14 жовтня 2008 року ОСОБА_4 був звільнений з роботи, у зв'язку зі скороченням штату, за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 52).

Ст. 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема„п.10 зазначеної норми передбачено визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів обов'язкові до виконання, рішення, які породжують певні правові наслідки, мають обов'язковий характер для того суб'єкта, якому воно адресовано.

За своєю правовою природою рішення профспілкового комітету не може бути віднесено до обов'язкових для виконання рішень.

Нормами трудового законодавства, а саме статтею 232 КЗпП України, передбачено, що у судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, про зміну дати і формулювання причини (підстави) звільнення.

Відтак, рішення, , профспілкового комітету щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_4 не породжує обов'язкових правових наслідків та є лише елементом підстави для його звільнення.

З матеріалів справи убачається також, що трудовий спір щодо законності звільнення позивача з роботи знаходиться на розгляді в Кіровському районному суді АР Крим.

За таких обставин висновок суду про те, що рішення профспілкового комітету щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_4 не може бути предметом самостійного оскарження у захист його трудових прав , тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України слід визнати обґрунтованим.

На доводи апеляційної скарги про те, що постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі судом першої інстанції не вказано у порядку якого судочинства повинна розглядатися дана справа, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинним цивільним процесуальним законодавством такий обов'язок суду не передбачений. Крім того, оскаржуване рішення профспілкового комітету не може бути предметом самостійного оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення профспілкового комітету є незаконним, оскільки на час його прийняття ОСОБА_4 не був членом профспілкової організації, колегія суддів вважає за необхідне зазначити,  що ці доводи не мають правового значення при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а ухвала Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2009 року - залишенню без змін.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.