Справа №22ц - 2026/09 Головуючий в І інстанції Варенко О.П.
Категорія 34 Доповідач Кузнецов В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Кузнецова В.О., Лаченкової О.В.
при секретарі - Качур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур Нижньодніпровського району М.Дніпропетровська, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантрі» про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача КЖЕП № 31, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 04.11.1997 року він є власником розташованої на 9 поверсі 9-поверхового будинку 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1. В результаті неякісного ремонту покрівлі над його квартирою у жовтні, листопаді 2005 року та весною 2006 року, неодноразово відбувалось залиття його квартири атмосферними опадами. В результаті залиття йому завдана моральна шкода, яка полягає в порушенні його нормальних життєвих зв'язків, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя, додаткових витратах. Важкі переживання і стрес, перенесені в результаті затоплень у листопаді 2005 року загострили у нього ішемічну хворобу серця 2-го ступеня, викликали захворювання шлунку - синдром Маллори-Вейса, що супроводжується постійними кровотечами, в зв'язку з чим він проходив курс лікування в стаціонарі, витративши на це 180, 54 грн. В остаточній редакції позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь збитки, пов'язані з придбанням ліків та лікарських засобів в сумі 180, 54 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції у якості відповідачів були притягнуті Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кантрі».
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009року позовні вимоги були задоволені частково. З усіх відповідачів у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 були стягнуті в рахунок відшкодування моральної шкоди 800грн. та судові витрати в сумі 8, 50 грн., а всього 808, 50 грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням КЖЕП №31 подало апеляційну скаргу про його скасування та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди до КЖЕП №31
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з прийняття нового рішення, з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено і це відповідає дійсності, що на підставі договору купівлі - продажу від 04.11.1997 року позивачу належить квартира АДРЕСА_1 у М.Дніпропетровську, яка розташована на 9-му поверсі дев'ятиповерхового будинку. ( а.с. 19 ).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок залиття його квартири ( а.с. 32, 33 ). Колегія суддів погоджується з розміром компенсації моральної шкоди яка стягнута судом першої інстанції, з урахуванням заподіяних позивачеві моральних страждань.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, відповідно до вимог Закону України „Про захист прав споживачів" в редакції який діяв на 2005 рік, також передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди. Цей закон регулює спірні правовідносини, оскільки права позивача були порушені у 2005 році.
Згідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про стягнення з відповідачів у солідарному порядку відшкодування моральної шкоди у розмірі 800грн.
З роз'яснень, які містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди „ слідує, що солідарну відповідальність перед потерпілими несуть особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру .
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч2 ст. 21 цього ж Закону виконавець зобов'язаний, забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень .
В даному випадку КЖЕП № 31 з 2004 року є балансоутримавичем будинку, де проживає позивач, повинен забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку. Однак своїх обов'язків належним чином не виконував, а тому повинен нести відповідальність одноособово. Позивач не ставить питання про відшкодування шкоди внаслідок проведення неякісного капітального ремонту покрівлі у
2002році. Інші відповідачі не можуть нести солідарну відповідальність, оскільки безпосередньо від дій цих відповідачів не були заподіяні позивачеві негативні наслідки через залиття квартири у вигляді спричинення моральної шкоди, а тому їх необхідно звільнити від відповідальності.
Суд вірно не взяв до уваги вимоги позивача про стягнення збитків, пов'язаних з придбанням позивачем ліків та лікарських засобів в сумі 180, 54 грн. на проходження курсу лікування в стаціонарі у грудні 2005 року, оскільки позивачем в судовому засіданні не було надано доказів на підтвердження причинного зв'язку між залиттям належної йому квартири та виникненням у нього хвороб, лікування яких здійснювалось в міських лікарнях №9 та №6 М.Дніпропетровська в грудні 2005 року.
Оскільки при подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів" і не сплачував витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до вимог ст. 88 ЦШС України з відповідача КЖЕП №31 на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 8, 5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №31 задовольнити частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2009 року скасувати.
Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 31 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 800 грн..
Стягнути з Комунального житловр-експлуатаційного підприємства №31 на користь держави судовий збір у сумі 8, 5 грн. та витрати «а інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
В інший частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.