Справа №22ц - 1226/09 Головуючий в І інстанції - Черновськой Г.В.

Категорія    27 Доповідач - Кузнецов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року        Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого -  Приходченко А.П.

суддів - Кузнецова В.О., Лаченкової О.В.

при секретарі -  Качур Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Інгосстрах», третя особа -Дніпропетровське відділення філіалу «Запорізького регіонального управління» Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Посилаючись на правові підстави, передбачені ст., ст. 1166, 1167 ПК України, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 22 257, 27 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн. через те, що відповідач у порушення вимог кредитного договору своєчасно не перерахував страховий платіж страховій організації, яка відмовила у виплаті страхового відшкодування у зв 'язку з тим, що не була здійснена оплата страхового платежу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2008 року позовні вимоги були задоволені . Стягнуто із ЗАТ КБ «ПриватБанку» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 22257, 27 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Не погодившись з рішенням суду ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з апеляційною скаргою про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення є незаконним, необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої шстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № ZPDOAU9010028 про надання кредитних грошей на придбання автомобіля - 20000 грн., а також 11672 грн. на оплату страхових платежів.

Одночасно між ОСОБА_1 та ВАТ Українська страхова компанія «Гарант - Авто» був укладений договір № 19/1-06-615 від 28.09.2006 року про добровільне страхування автотранспорту, з кінцевим терміном 27.09.2007 року.( а.с.9 ).

28.09.2007 року між позивачкою та ЗАТ Страхова компанія , Днгосстрах" було укладено новий договір страхування наземного транспорту. ( а.с. 17 ). Зважаючи на необхідність сплати страхових платежів позивачка подала банку заяву, якою висловила намір про збільшення наданого їй кредиту шляхом підписання додаткового договору до кредитного договору № ZPDOAU9010028 від 04.09.2006 року, яку було укладено 23.10.2007 року ( а.с. 26 ). 28.11.2007 року Банком були перераховані грошові кошти у сумі, що відповідає розміру страхового платежу.

11.10.2007 року сталась ДТП за участю автомобіля придбаного позивачкою за кредитні кошти. 12.10.2008 року ОСОБА_1 звернулась до ЗАТ СК «Ігносстрах» з заявою про виплату страхового відшкодування, на що останній повідомив про неможливість задоволення її вимоги на підставі п. 10, п. 11 Договору страхування наземного транспорту від 28.09.2007 року.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог позивачки до ЗАТ КБ «ПриватБанк» посилався на п.2.1.3. кредитного договору, згідно якого позичальник доручив банку перераховувати необхідну для страхових платежів суму згідно договору страхування, та п.2.2.7., яким передбачено, що у випадку неподання позичальником підтверджувального документу про оплату чергових страхових платежів, Банк виплачує страхові платежі за рахунок кредиту.

Однак, приймаючи рішення, судом не було взято до уваги той факт, що договір про надання кредиту (додаткова угода до кредитного договору) між сторонами укладений не був до 23.10.2007 року, а тому до зазначеної дати Банк не міг здійснити перерахування грошових коштів на рахунок страхової компанії за рахунок кредиту, наданого ОСОБА_1

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому умова про предмет договору є істотною.

Так, 04.09.2006 року предметом кредитного договору № ZPDOAU9010028, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 є надання кредитних коштів у вигляді кредитної лінії у сумі 31672, 90 грн., а згідно додаткової угоди до кредитного договору від 23.10.2007 року предметом договору було визначено надання кредитної лінії у сумі 33418, 51 грн. Таким чином, додатковою угодою було змінено предмет договору та відповідно збільшено суму кредиту на 1745, 61 грн.

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Пунктом третім додаткової угоди до кредитного договору встановлено, що додатковий договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Таким чином, враховуючи положення п.2.2.7 кредитного договору № ZPDOAU9010028 від 04.09.2006 року стосовно плати банком страхових платежів за рахунок кредиту, та збільшення розміру кредиту з 23.10.2007 року шляхом укладання додаткової угоди із позивачем, дії банку є правомірними та такими, що відповідають положенням кредитного договору та цивільного законодавства України.

Крім того необхідно зазначити, що правові підстави вказані позивачкою не регулюють спірних правовідносин. Між діями банку та негативними наслідками для позивачки у вигляді заподіяння шкоди не має причиного зв'язку . Спірні правовідносини витікають з кредитного договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розділом четвертим кредитного договору не передбачена відповідальність банку у випадку несплати страхового платежу чи порушення строків його перерахування.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та наведені вимоги закону, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не вбачається. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають вказаним обставинам справи та вимогам закону, його рішення на підставі п.3, 4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Викладене не позбавляє позивачку звернутися з позовом до винної особи у заподіянні шкоди внаслідок ДНІ.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2008 року - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2008 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Інгосстрах», третя особа - Дніпропетровське відділення філіалу «Запорізького регіонального управління» Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.