Справа № 22ц/1551 Головуючий в суді 1т інст.Моніч Б.С.

Категорія 57 Доповідач Худяков A.M.

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді:  Худякова А.М.,

суддів :   Франовської К.С., Широкової Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Дитячого оздоровчого закладу "Чайка" про бездіяльність посадової особи, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Колективного підприємства Дитячий оздоровчий заклад "Чайка" (далі - ДОЗ "Чайка") в особі директора ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначала, що в період перебування у даному оздоровчому закладі у червні 2007 року її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, директор закладу не забезпечив належних умов відпочинку і оздоровлення дітей, безвідповідально ставився до покладених на нього обов'язків, проявив безконтрольність, що створило умови бездоглядності дітей і численних випадків бійок між дітьми. Внаслідок побиття ОСОБА_4 однолітками, йому було заподіяно тілесні ушкодження, у зв"язку з чим вона понесла витрати на придбання ліків в сумі 50грн., 1000 грн. на посилене харчування, моральні страждання сина вона оцінює у 8950грн.

У січні 2009 року ОСОБА_5 доповнила позов, вказавши відповідачем за пред"явленими вимогами директора ДОЗ „Чайка" ОСОБА_3

Рішенням Черняхівського районного суду від 10 квітня 2009 року  в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалене судом рішення скасувати, справу направити на новий розгляд з підстав невідповідності висновків суду обставинам

справи. На думку ОСОБА_2 суд не дав правильної оцінки доказам, внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли, регулюються Цивільним Кодексом України, Законами України „Про освіту", „Про позашкільну освіту", Положенням про позашкільний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 6.05.2001р., Типовим Положенням про дитячий оздоровчий заклад, затвердженим наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді №31 від 5.02.2004 року.

Відповідно до положень ст.1179 ЦК України відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми у віці від 14 до 16 років несуть тільки батьки та піклувальники .

Частиною 2 ст.1178 ЦК України визначено, що заклад, зобов'язаний здійснювати нагляд за малолітньою особою ( яка не досягла 14 років) зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну останньою, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з вини закладу.

Цивільним законодавством передбачено, що для покладення відповідальності за шкоду необхідна сукупність таких умов : наявності шкоди, протиправності дій заподіювана шкоди, причинного зв"язку між першою та другою умовою та вини заподіювана шкоди.

Суд встановив, що з 2 червня по 18 червня 2007 року неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на відпочинку та оздоровленні у ДОЗ „Чайка", що розташований по вул. Тітова, 42 у м.Андрушівці, Житомирської області. Як вбачається з матеріалів справи, у цей період (перша зміна), у даному оздоровчому закладі відпочивали підлітки 1992-1997 року народження.

Звертаючись до суду з позовом, законний представник ОСОБА_4 ОСОБА_6, його мати , посилалась на те, що ОСОБА_4 , в період перебування у ДОЗ „Чайка" неодноразово піддавався знущанням та побоям з боку інших підлітків, внаслідок чого дитині було заподіяно тілесні ушкодження, від яких він втрачав свідомість, був кволий, потребував лікування, і це стало причиною перелому ним руки у серпні 2007 року від чергового падіння.

В процесі розгляду даної справи встановлено, що дійсно, в період оздоровлення ОСОБА_4 у ДОЗ „Чайка" між ним та іншими відпочиваючими дітьми виникали конфлікти, які були зумовлені як неправильною поведінкою останніх, так і самого ОСОБА_4. Ця обставина підтверджена поясненнями ОСОБА_7 , який пояснив, що ОСОБА_4 постійно мав зауваження за нецензурні вислови, а також за те, що насміхався над хлопчиком у окулярах (т.1 а.с.92), ОСОБА_8, який підтвердив, що з слів ОСОБА_12( хлопця в окулярах), його побив ОСОБА_4, і показав забиті місця (а.с.94).

Сам ОСОБА_4 стверджував, що у день, коли приїжджали батьки - 9 червня 2007 року п"ятеро хлопців, яких він знає по іменах та прозвищах, наносили йому побої в момент, коли він був у кімнаті один (а.с.89).

Свідок ОСОБА_9, нічний вихователь, підтвердила, що у останній день відпочинку вона бачила на тілі ОСОБА_10 невеликі синці на передпліччі. На її питання про походження синців, ОСОБА_4 відповів, що за руку його відтягували від м"яча (а.с.69).

За висновками судово-медичної експертизи, при огляді ОСОБА_4 21 червня 2007 року, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді округлих, розміром 1, 5x2 см кровопідтьоків на лівому передпліччі та плечі, виникнення яких можливо віднести за 3-5 діб до огляду, від дії тупих твердих предметів, тобто, як від удару предметом з обмеженою поверхнею, так і від удару об такі предмети, а також від стиснення тканин лівої руки пальцями руки іншої особи. Ушкодження віднесені до категорії легких без короткочасного розладу здоров"я (а.с.76-77).

Медичні документи оздоровчого закладу свідчать про те, що за час відпочинку ОСОБА_4 тричі звертався в медпункт за медичною допомогою - 3.06., 7.06., 16.06.2007 року із скаргами на біль у вусі, риніт. При огляді тілесних ушкоджень виявлено не було. Скарг на болі від нанесення побоїв ОСОБА_4 не заявляв (а.с.77).

За цим же висновком, клінічних ознак, які б свідчили за струс мозку, у ОСОБА_4 С не виявлено.

З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_4 та його однолітків за ст.296 КК України ( хуліганство) від 22.07.2007 року вбачається, що у процесі дізнання, проведеного за заявою ОСОБА_2, було встановлено, що між відпочиваючими у закладі підлітками виникали конфлікти, які іноді супроводжувались обопільними побоями (а.с.25).Обставини бійок, їх учасників в ході дізнання не встановлено.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про знущання над сином, численні побої з розладом здоров"я дитини в період його оздоровлення у ДОЗ „Чайка, " не знайшли свого підтвердження в суді.

Доказів про те, що виявлені у ОСОБА_4 на плечі і передпліччі кровопідтьоки ( синці) заподіяні малолітніми відпочиваючими ДОЗ „Чайка" в період з 16 по 18 червня 2007 року не встановлено.

Не подано також доказів на підтвердження причинного зв"язку між матеріальними затратами ОСОБА_2 на придбання ліків та виявленими синцями у її сина.

Встановлені судом факти конфліктів між підлітками, дійсно мали місце, і вони свідчать про відсутність психологічного комфорту у колективі, низький виховний рівень дітей як у оздоровчому закладі, так і у сім"ї та школі.

Чинним цивільним законодавством визначено, що вина таких закладів, як ДОЗ „Чайка" може виявлятися лише у нездійсненні необхідного нагляду за дитиною до 14 років в момент завдання нею шкоди. За низький рівень виховної роботи відповідальності вони не несуть.

Що стосується відповідальності директора ДОЗ „Чайка" ОСОБА_3, то відповідно до п.3.б.Типового Положення про дитячий оздоровчий заклад на керівника оздоровчого закладу покладено відповідальність за створення безпечних умов відпочинку дітей, а саме, за відповідність будівель і споруд технічним, санітраним та протипожарним умовам, за санітарно-епідеміологічний стан, за здорове харчування.

Матеріалами справи доведено, що директор ОСОБА_3 відповідно до згаданого Типового Положення та листа Міністерства освіти і науки №1/9-167 від 5.04.05р. „ Про посилення роботи навчальних та оздоровчих закладів щодо забезпечення життєдіяльності дітей у літній період" видав наказ про покладення персональної відповідальності працівників ДОЗ за життя і здоров"я дітей, зобов"язав пройти інструктаж щодо правил поведінки дітей у місцях відпочинку, на екскурсіях, у походах, на воді, запобіганню дитячого травматизму, нещасних випадків, забезпечив постійну роботу медичного пункту для надання допомоги, здорове харчування і здійснював контроль за виконанням своїх розпоряджень та вимог чинного законодавства щодо забезпечення здорового відпочинку дітей.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.