Справа № 22-Ц-934-Ф/09 Головуючий суду першої інстанції Хачикян А.Х.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

Головуючого - судді Ломанової Л.О.,

суддів Притуленко О.В.,

Кустової І.В. при секретарі Рєзниченку A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07 травня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, та уточнивши у процесі розгляду справи свої позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідачки матеріальні збитки у сумі 5805, 60 грн. та моральну шкоду у розмірі 1700 грн.

Вимоги позову мотивувала тим, що 22 вересня 2008 року з вини відповідачки була затоплена її квартира. Вартість ремонтно-поновлюваних робіт визначена експертом та складає суму позову. Моральна шкода обґрунтована порушенням нормальних життєвих зв'язків.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 07 травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволений частково -стягнуто з відповідачки на користь позивачки 5805, 60 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. - моральної шкоди. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так апелянт зазначає, що у висновках експерта, на підставі яких судом визначений розмір матеріальної шкоди, відсутні дані про номер, дату видачі та строки дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, у зв'язку з чим є сумніви щодо правильності цього висновку. Також у вказаному висновку є описки та протиріччя, що також викликає сумнів у його достовірності.

Зі змісту наведеної апеляційної скарги випливає, що рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07 травня 2009 року оскаржується лише в частині визначення розміру вартості ремонту квартири позивачки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачці ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_2, яка розташована двома поверхами вище квартири позивачки, і яка 22 вересня 2008 року була затоплена з вини відповідача.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Покладаючи на відповідачку обов'язок щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5805, 60 грн., заподіяної у наслідок затоплення квартири позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей розмір підтверджується матеріалами справи , зокрема актом про затоплення та висновком експертизи № 265 від 03 квітня 2009 року.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що для з'ясування розміру витрат відновлюваного ремонту квартири позивачки була призначена судова будівельно - технічна експертиза.

Згідно з висновками експертизи № 265 від 03 квітня 2009 року вартість ремонтно-поновлюваних робіт складає 5805, 60 грн. При цьому у розрахунок вартості ремонту, необхідного для поновлення стану приміщень, які пошкоджено у наслідок неправомірних дій відповідачки, враховано стан тільки тих приміщень, шкоду яким спричинено відповідно до акту обстеження наслідків затоплення квартири позивачки від 22 вересня 2008 року (а.с. 34-47).

Твердження апелянта про те, що у висновках експертизи, на підставі якої судом визначений розмір матеріальної шкоди, відсутні дані про номер, дату видачі та строки дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта не береться колегією суддів до уваги, оскільки у матеріалах справи міститься копія свідоцтва № 88 від 21 жовтня 2005 року про присвоєння ОСОБА_5 - експерту що проводив наведену судову експертизу, кваліфікації судового експерта, при цьому у зазначеному свідоцтві вказано, що воно дійсне до 21 жовтня 2010 року (а.с.48). Відсутність цих даних у вступній частині висновку експерта не може бути підставою для неприйняття цих висновків в якості доказу у справі.

Колегія суддів погоджується з посиланням апелянта на те, що у вказаному висновку експерта є описки, однак, це не вплинуло на достовірність та об'єктивність висновків цієї експертизи. Крім того, протиріч у вказаному висновку колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, безспірних підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4 та залишення без змін рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07 травня 2009 року.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 7 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.