АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової C.O. суддів Косогор Г. О., Ткачук О.О. при секретарі Холод В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» про поновлення на роботі, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради», в якому просила поновити її на посаді виконуючого обов’язки начальника кошторисно-договірного відділу Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів» та зобов’язати виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2009 р. позов ОСОБА_1 був задоволений. Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконуючої обов’язки начальника кошторисно-договірного відділу з 28 лютого 2008 року. Стягнуто з Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 17096, 25 грн. В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 1233, 75 грн. допущено негайне виконання.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» подало апеляційну скаргу в який ставить питання про часткове його скасування. В обгрунтування скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не, може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Згідно п. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

Головуючий по першій інстанції - Федусик В.В.

Справа № 22ц-3684/09

Доповідач - Погорєлова C.O. Категорія - 51

посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд, згідно п.1 ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № К-129 від 31.10.2007 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду виконуючої обв’язки начальника кошторисно-договірного відділу Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» з 13 листопада 2007 року з випробувальним терміном два місяці (а.с. 25).

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1, тривалий час перебувала на лікарняному, випробувальний термін неодноразово продовжувався, зокрема наказом № К-03 від 08.01.2008 р. на один місяць до 14.02.2008 р. (а.с. 21), наказом № К-22 від 14.02.2008 р. на один місяць до 15.03.2008 р. (а.с. 24)

28 лютого 2008 року, наказом Комунального підприємства «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» № К-24 ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади, на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, (а.с. 4)

24 липня 2008 року, відповідачем, наказом № ПД-18, було змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_1 на невідповідність працівника займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (а.с. 20)

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що звільнення ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно п.2 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. роз’яснено, що при розгляді справ про звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов’язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу, тобто відповідач при звільненні ОСОБА_1 повинен був достовірно встановити, що стан її здоров’я об’єктивно перешкоджає сумлінно виконувати покладенні на неї трудові обов’язки.

Встановити вказаний факт, без наявності відповідного медичного висновку неможливо. Такого медичного висновку на час звільнення ОСОБА_1 не було. Відповідного клопотання про призначення медично-соціальної експертизи у суді першої інстанції сторони не заявляли, тобто відсутні фактичні данні, які підтверджують, що стан здоров’я позивачки перешкоджає виконувати покладенні на неї посадові обов’язки.

Згідно ч.3 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за № 875-ХП від 21.03.1991 p., звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Довід апеляційної скарги про те, що наявність у ОСОБА_1 першої групи інвалідності та втрати працездатності третього ступеню є достатньою підставою для звільнення за станом здоров’я є помилковим.

Довід апеляційної скарги про те, що у зв’язку з ліквідацією відділу, затверджений новий штатний розклад, який не передбачає наявність посади, яку займала ОСОБА_1 не є правовою підставою для відмови позивачці у задоволенні позову, оскільки не позбавляє можливості відповідача поновити особу на роботі, з урахуванням положень глави ПІ-А КЗпП України.

Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що у зв’язку з тим, що вини позивачки у розгляді справи понад один рік немає, виплата середнього заробітку підлягає стягненню за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ч. 1 п.1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу «Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради» - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.