Справа №22ц - 2823/09 Головуючий в І інстанції Тихомиров І.B.

Категорія     27 Доповідач Кузнецов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Приходченко А.П.

суддів -  Кузнецова В.О., Лаченкової О.В. -

при секретарі - Качур Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 10.10.2006 року він позичив ОСОБА_1 15000 доларів СІЛА, що за курсом на 10.10.2006року було еквівалентно 75750 грн. зі строком повернення до 10.01.2008 року. На підтвердження цього ОСОБА_1 власноручно було складено письмову розписку. У розписці ОСОБА_3:, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 письмово поручилися перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов'язань та зобов'язались у випадку невиплати ОСОБА_1 боргу позивачу, виплатити цей борг в повному обсязі. У встановлений в розписці строк ОСОБА_1 борг позивачу не повернув. В зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідачів солідарно борг у сумі 86406 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2009 року позовні вимоги задоволені. З ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 86406 грн. солідарно. Стягнуто з 3 ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 864, 06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на користь держави солідарно.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення від 06.01.2009 року Нікопольського міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати усний договір, укладений 10.10.2006 року між ОСОБА_2- та ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу автомобіля МАЗ 5432, держ. номер НОМЕР_1 та полуприцепу KRONE держ. номер НОМЕР_2 недійсним. Забов'язати ОСОБА_2 повернути все, що він отримав на виконання цього правочину та стягнути з ОСОБА_2 усі витрати, що виникли у зв'язку з подачею апеляційної скарги, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в жовтні 2006 року відповідач ОСОБА_1 взяв в борг у позивача ОСОБА_2 гроші в сумі 15000 доларів СІНА, які зобов'язався повернути до 10.01.2008 року. Тобто між собою сторони уклали договір позики у письмовій формі у вигляді розписки (а.с. 38).

Відповідно до ст.1046 ЦК; України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд повно і всебічно перевірив доводи сторін, встановив обставини, правовідносини, які склались між сторонами і обґрунтовано з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийшов до висновку про задоволення позову стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 86406 грн. за договором позики, що було підтверджено дослідженими у суді належними і допустимими доказами.

Доводи апелянта про те, що відносини між ним та позивачем не мали характеру позики, а були засобом забезпечення виконання іншого правочину (домовленість про перехід права власності на автомобіль МАЗ 5432 держ. номер НОМЕР_1 та полуприцепу KRONE держ. номер НОМЕР_3 які належали ОСОБА_2.) колегія суддів взяти до уваги Не може, оскільки доказів таких обставин суду не надані. Розписка на яку посилається відповідач, що між сторонами укладався договір купівлі-продажу в ході розгляду справи також не знайшли свого підтвердження, оскільки розписку, яку надав відповідач не можна визнати договором відповідно до ст.ст.655, 705 ЦК України.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. :

Даний вид договору є двохстороннім. Відсутність підпису позивача на розписці не підтверджує доводи відповідача про укладення договору купівлі-продажу.

Не підтверджуються жодними доказами і доводи апелянта проте, що розписка про отримання грошей отримана позивачем обманним шляхом.

Разом з тим колегія суддів вважає, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не можуть нести відповідальність у солідарному порядку перед позивачем.

Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Вказаний строк поновленню не підлягає.

Оскільки договором не було встановлено строку виконання зобов'язання для поручителів, позивач мав право пред'явити позовні вимоги до поручителів протягом шести місяців , починаючи з 10 січня 2008 року. Однак цього не зробив, звернувся до суду вперше з позовом 26 серпня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 864, 06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., оскільки при подачі позову судові виграти не були сплачені.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2009 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 86406 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 864, 06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

В інший частиш у задоволенні позову відмовити .

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.