Справа №22-1549-2009 р. оскаржуване рішення (ухвала) ухвалено

Категорія: 57 під головуванням Федчишина С.А.

Доповідач Гуцол П.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Гуцола П.П.

Суддів: Луценка П.П., Денишенко Т.О.

При секретарі: Торбасюк О.І.

За участю: ОСОБА_1., ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання довіреності недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 травня 2009 року, -

встановила:

В грудні 2008 році позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання довіреності недійсними.

Посилаючись на те, що в провадженні Ленінського районного суду м. Вінниці є цивільна справа за позовом сім'ї загиблого підполковника міліції ОСОБА_3 до УМВС України у Вінницькій області та Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданою смертю годувальника, в якій він бере участь в якості представника позивачів. ОСОБА_2 надала до суду довіреність №17/2008 від 14.01.2008 p., яка видана МВС України, однак він вважає, що даний правочин (довіреність) є недійсним. Оскільки МВС України є юридичною особою, то довіреність повинна відповідати закону. Тобто на довіреності, яка була видана ОСОБА_2 МВС України, ідентифікаційний код на печатці відсутній. За наведених підстав вважає, що довіреність, якою уповноважили ОСОБА_2 представляти інтереси МВС України не скріплена печаткою юридичної особи і дана довіреність не відповідає вимогам ст. 246 ЦК України, що є підставою, як він вважає, для визнання зазначеної довіреності (правочину) недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 травня 2009 р. в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства внутрішніх справ України, управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання довіреностей недійсними відмовлено з-за безпідставності вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 7 травня 2009 року, а справу направити на новий розгляд. Зазначає, що відомості про повідомлення управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про час і місце судового розгляду справи відсутні, тому відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з-за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового розгляду. Розглянуто справу без витребованих належних доказів, порушивши вимоги ст. 213 ЦПК України. Крім того, рішення суду ухвалене неповноважним суддею, т. я. головуючому двічі заявлявся відвід, які були безпідставно відхилені.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши справу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителям), безпосередньо третій особі.

Згідно ст. 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Як встановлено з матеріалів справи, що 14 січня 2008 році МВС України надало начальнику правового сектору УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 довіреність №17/2008, якою уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси МВС України у судах з відповідним обсягом прав, дана довіреність скріплена підписом міністра Луценка Ю.В. та печаткою МВС України, також з жовтня 2008 році ОСОБА_2 надана УМВС України у Вінницькій області довіреність №25/75, якою уповноважило ОСОБА_2 представляти інтереси Управління в судах з відповідним обсягом прав, дана довіреність скріплена підписом начальника Управління та печаткою УМВС України у Вінницькій області, що відповідає вимогам ст. ст. 245, 246 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що довіреність, якою уповноважили ОСОБА_2 представляти інтереси МВС України і Управління УМВС України відсутні на гербових печатках ідентифікаційні коди тому є недійсні, являються безпідставними. Оскільки на гербовій печатці УМВС України у Вінницькій області ідентифікаційний код не повинен бути, т.я. Управління не є суб'єктом підприємницької діяльності. Наведене узгоджується з п. 3.3.1 Інструкції «Про порядок видачі міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штампельно-граверних майстерень, виготовлення печатки і штампів», затвердженої наказом МВС України №17 від 11 січня 1999 р. зі змінами, печатки з державним Гербом України виготовляються круглої форми, у середині кола зображається Державний герб України, а по колу печатки - назва органу державної влади чи державного управління, потім назва підприємства, установи і організації, якщо наявність зображення передбачена діючим законодавством України.

Також відповідно до п. 3.3.7 вказаної Інструкції на печатках і штампах повинен зазначатися ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи. Твердження апелянта про те, що дана справа розглянута неповноважним суддею і рішення суду просив скасувати з цих підстав також є необгрунтовані і безпідставні, оскільки заявлені в судовому засіданні головуючому судді відводи відхилені, т.я. не грунтуються на вимогах ст. ст. 20, 21 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313-315, 319.ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 07 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.