Справа № 22 - 1385 Рішення ухвалено під головуванням головуючого Сичука М.М.

Категорія : 27 доповідач Нагорняк В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Нагорняка В.А.

суддів: Мартьянової Л.І., Сопруна В.В.

при секретарі: Пшеничній Л.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виконання зобов'язання та стягнення моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про оспорювання договору позики та стягнення моральної шкоди; за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначила, що 18.12.2002 року ОСОБА_2 взяла в неї борг 1 000 доларів США (5 365 грн.) і зобов'язалася повернути протягом трьох місяців з дня одержання, про що видала їй розписку, в якій предметом застави зазначила квартиру АДРЕСА_1. Протягом двох років позивачка вимагає повернення боргу, але ОСОБА_2 не виконує зобов'язання щодо повернення боргу.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 623 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми. Прострочена сума складає 1 000 доларів, або 5 365 грн. Прострочений строк - 2 роки, 3% за кожен рік - 60 доларів США, або 319 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 зобов'язана сплатити їй 5 684 грн.

Крім того, неправомірна бездіяльність відповідачки по зобов'язанню, спричинила позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 5 000 грн.

01.06.2003 року в Португалії загинув в автотранспортній пригоді чоловік позивачки - ОСОБА_6, в зв'язку з чим ОСОБА_1 мала великі витрати на перевезення домовини чоловіка до Вінниці, на поховання і поминки, тому вона неодноразово просила відповідачку -ОСОБА_5 повернути гроші, але остання борг не повертала. В результаті чого ОСОБА_1 зазнала страждання, приниження честі і гідності. Просила суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 5 365 грн. основного боргу, 3% річних від простроченої суми, моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та судові витрати в розмірі 700 грн. за надання правової допомоги.

Із зустрічним позовом до ОСОБА_1 звернулася ОСОБА_2 про оспорювання договору позики. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що розписку від 18.12.2002 року вона дійсно написала на вимогу ОСОБА_1, однак ніяких коштів від неї вона не отримувала. На момент написання розписки у неї не було ніякої необхідності позичати таку велику суму 1 000 доларів США, вона не могла гарантувати виконання зобов'язання заставою квартири АДРЕСА_1, оскільки вона не є власником вказаного житла. Дана квартира належить матері її батька. Розписку написала під впливом психічного тиску зі сторони ОСОБА_1

18.12.2002 року вона віддала ОСОБА_1 520 доларів США в рахунок погашення боргу. Після чого ОСОБА_1 стала з погрозами вимагати від неї написати боргову розписку на 1 000 доларів США, яку вона написала під . диктовку ОСОБА_1

ОСОБА_2 вважає, що фактично договір позики був неукладений, а розписка написана нею під впливом психічного тиску та погроз, а тому просила суд прийняти рішення, яким визнати договір позики від 18.12.2004 року між нею (ОСОБА_2) та ОСОБА_1 неукладеним, а також стягнути з ОСОБА_1 на її користь всі понесені нею судові витрати.

В ході розгляду справи, ОСОБА_2 доповнила свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що незаконним, безпідставним позовом їй нанесена моральна шкода, яка полягає у тому, що ОСОБА_1 погрожувала вбивством її батька, у зв'язку з чим вона перенесла - моральні страждання, змушена була проживати у чужих людей. її мати дізнавшись, що до неї пред'явлено позов, тяжко переживала, захворіла і з лютого 2005 року тривалий час знаходилась на лікуванні.

Таким чином, ОСОБА_2 просила суд постановити рішення, яким стягнути на її користь з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також понесені нею витрати по оплаті юридичної допомоги 1 000 грн.. та судових витрат.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 7 700 грн., 3% річних в розмірі 1 386 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн., державне мито в розмірі 57 грн. 30 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про оспорювання договору позики та стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог, а саме відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову та задовольнити їх позов щодо оспорювання договору позики. Вважають дане рішення незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши .законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 1 000 доларів США.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень ОСОБА_2, 18 грудня 2002 року остання повернула ОСОБА_1 520 Доларів США саме в рахунок погашення боргу, а не в рахунок відсотків, як стверджує ОСОБА_1, оскільки розпискою не передбачено стягнення відсотків за користування коштами.

Таким, чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що сума основного боргу складає 3 572 грн., що еквівалентно 480 доларів США на день розгляду справи та 3% річних за порушення грошового зобов'язання в сумі 107 грн. 17 коп., які слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК

України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково, стягнувши на її користь з ОСОБА_2 суму основного боргу в розмірі 3 572 грн.; 3% річних за порушення грошового зобов'язання в сумі 107 грн. 16 коп. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.