Справа №22ц-1013/10 Головуючий в 1 інстанції:
Гуцалюк О.В.
Категорія № 27
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 06 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 грудня 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про стягнення суми вкладу, відсотків за договором
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ КБ «Надра» про стягнення грошового внеску та збитків за його неповернення банком.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 09.08.2008 року між ним та ВАТ КБ «Надра» укладений строковий депозитний договір НОМЕР_1 «Моє майбутнє» оформлений в рамках пакету послуг ПП «Базовий +». За умовами договору він передав, а Банк прийняв грошову суму вкладу в розмірі 10000 доларів США, та зобов’язався виплатити йому суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному договором. Договір укладено строком на 6 місяців від дати надходження вкладу з процентною ставкою по вкладу в розмірі 9.71% річних. В день закінчення строку дії вкладу, в порушення умов договору Банк суму вкладу та проценти в повному обсязі не повернув, сплатив лише 120 доларів США, та продовжив користуватися його вкладом по теперішній час. Просив стягнути з відповідача на його користь суму належного йому банківського вкладу та нарахованих процентів за період користування вкладом з 09.08.2008 року по 09.02.2009 року в розмірі 4147.54 доларів США, що еквівалентно 31936.06грн., суму процентів за користування вкладом в період з 09.02.2009 року по 07.05.2009 року в розмірі142.49 доларів США, що еквівалентно 1097,17 грн., а всього 33033.23грн.; збитки, які складаються із суми річних від простроченої суми в розмірі 610грн., та суми інфляційних в розмірі 298.28грн, а всього 909грн., та понесені ним судові витрати.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, з урахуванням сплачених відповідачем сум. Остаточно просив стягнути з ВАТ КБ «Надра» на його користь залишкову суму депозитного вкладу з відсотками в розмірі 348.63 доларів США, що еквівалентно 2776.25грн.; суму процентів за користування вкладом в період з 09.02.2009 року по 02.09.2009 року; збитки 3% річних від простроченої суми в розмірі 1462.3грн., та суму інфляційних в розмірі 430.25грн, а також понесені судові витрати.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 грудня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 суму залишкових коштів депозитного банківського вкладу та нарахованих процентів в сумі 2775.09грн.; суму процентів за користування коштами за ставкою 9.7% річних за період з 10.02.2009 року по 02.09.2009 року в сумі 1971.87грн.; відсотки в розмірі 3% річних за несвоєчасну виплату банківського вкладу за період з 10.02.2009 року по 02.09.2009 року в розмірі 1495.5грн., понесені судові витрати: на правову допомогу в розмірі 1500грн., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250грн., а всього 1750грн., а також 79.92грн. судового збору на користь держави.
В апеляційній скарзі ВАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення на користь позивача коштів в розмірі 1971.87грн, визначених як нараховані відсотки після закінчення терміну дії договору та коштів в розмірі 1495.50грн, визначених як штрафна санкція - 3% річних, скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову в цій частині.
Під час розгляду справи представник апелянта апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, за обставинами викладеними у скарзі.
ОСОБА_3, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначив, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (Банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладнику таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановленому договором.
Виходячи з положень статей 6,626-631,526 ЦК України, укладений договір є обов’язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 09.08 2008 року ВАТ КВ «Надра» та ОСОБА_3 уклали договір НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту) «Моє майбутнє» оформлений в рамках Пакету послуг ПП «Базовий +» №1203125.
За умовами якого Вкладник передає, а Банк приймає грошову суму Вкладу, що надійшла, і зобов’язується виплатити Вкладнику суму Вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному Договором, для цього на ім’я Вкладника відкривається вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, на який надходить Вклад в сумі 10000 доларів США.
Відповідно до п.2.2 Договору строк дії Вкладу 6 місяців від дати внесення Вкладу на Вкладний рахунок. Процентна ставка по Вкладу встановлена, відповідно до п.2.3 Договору, в розмірі 9.7% річних.
За умовами п.п.3.4.4 та 3.4.5 Договору Банк зобов’язався сплачувати Вкладнику проценти шляхом перерахування коштів на поточний рахунок вкладника №79625354, відкритого в рамках даного Пакету послуг, в останній день строку вкладу, а також повернути Вкладнику Вклад за його вимогою в кінці терміну дії Вкладу шляхом перерахування коштів на Рахунок.
09.08.2008 року ОСОБА_3 вніс 10000 доларів США на депозит НОМЕР_1 (а.с.16).
Зі спливом строку, встановленого договором, ОСОБА_3 звернувся до Банку з вимогою про повернення вкладу та процентів по вкладу. Вказана обставина не заперечується сторонами.
Як вбачається зі звіту по депозиту «Моє майбутнє» в валюті № НОМЕР_1, 09.02.2009 року сума депозиту, відповідно до вимог п. 3.4.5 Договору, в розмірі 10000грн. перерахована на поточний рахунок Вкладника. За період з 28.08.2008 року по 09.02.2009 року Банком, відповідно до умов Договору, нараховані проценти по депозиту на загальну суму 479.98 доларів США, які 09.02.2009 року, згідно з вимогами п. 3.4.4 Договору, переказані на поточний рахунок позивача(а.с.77).
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення на користь ОСОБА_3 процентів за користування Вкладом за депозитним договором після його закінчення суд першої інстанції виходив з того, що в зв’язку з невиконанням Банком обов’язку повернути кошти позивачу, Вклад фактично в період з 10.02.2009 року по 02.09.2009 року перебував на зберіганні у Банку, а тому останній зобов’язаний провести нарахування процентів за встановленою договором ставкою з урахуванням частково повернутих коштів, за кожний день фактичного перебування Вкладу у Банку, відповідно до вимог п. 4.3 Договору.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки між сторонами укладений строковій договір банківського вкладу, строк якого сплив 09.02.2009 року, і в установленому договором чи законом порядку продовженим не був.
Банк, відповідно до п.п. 3.4.4 та 3.4.5 Договору, належним чином виконав умови зазначеного договору, перерахувавши в кінці терміну дії Вкладу кошти на поточний рахунок позивача.
Враховуючи, що позивач в день закінчення строку вкладу, звернувся до Банку з вимогою отримання Вкладу, строк дії договору між сторонами, відповідно до п. 4.7 Договору, та ч.4 ст. 1060 ЦК України, не був продовжений, а тому правові підстави для нарахування процентів на залишок грошових коштів, які знаходяться на поточному рахунку, за встановленою депозитним договором ставкою та їх стягнення відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за несвоєчасну виплату банківського вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що призначення тимчасової адміністрації Банку строком на один рік та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, не є підставою для звільнення Банку від відповідальності за порушення грошового зобов’язання, передбаченої ст. 625 ЦК України.
Проте з таким висновком суду також на можна погодитися.
Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2009 року №59 «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра» призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (10.02.2009 року-10.02.2010 року) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2009 року по 10.08.2009 року, який був продовжений постановою Правління Національного банку України від 05.08.2009 року №452 з 11.08.2009 року по 10.02.2010 року.
Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України
вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Суд на зазначені вимоги закону уваги не звернув, та ухвалюючи рішення про стягнення з Банку 3% за несвоєчасну виплату банківського вкладу помилково вважав, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не перешкоджає проводити стягнення, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, хоча вони за своєю правовою природою є санкцією на невиконання грошового зобов’язання.
Таким чином судом, в частині стягнення з Банку процентів за користування Вкладом за депозитним договором після його закінчення та 3% за несвоєчасну виплату банківського вкладу, постановлено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового рішення по відмову у задоволені позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення не оскаржено, а тому не було предметом апеляційного розгляду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, судові витрати понесені ним і документально підтвердженні, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 1500грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 250грн., а всього 1750грн., підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - розмірі 455грн., а не в повному обсязі.
А отже, рішення суду в частині розподілу судових витрат слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат 455грн., та судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, ст.ст. 625,1058, 1060 ЦК України, ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 грудня 2009 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення в ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 суму процентів за користування коштами за ставкою 9.7 річних за період з 10.02.2009 року по 02.09.2009 року в розмірі 247.62 доларів США, що за курсом НБУ становить 1971.87грн., та відсотків в розмірі 3% річних за несвоєчасну виплату банківського вкладу за період з 10.02.2009 року по 02.09.1009 року в розмірі 187.9 доларів США, що за курсом НБУ становить 1495,5 грн. скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра» на його користь процентів за користування коштами за ставкою 9.7 річних за період з 10.02.2009 року по 02.09.2009 року та відсотків в розмірі 3% річних за несвоєчасну виплату банківського вкладу за період з 10.02.2009 року по 02.09.1009 року.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 23 грудня 2009 року:
- в частині задоволення стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 судових змінити, зменшивши стягнуту з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_3 загальну суму стягнутих судових витрат, які складаються з понесених витрат на правову допомогу та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, з 1750грн. до 455грн.
- в частині стягнення з ВАТ КБ «Надра» на користь держави судового збору змінити, зменшивши стягнуту з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь держави суму судового збору з 79.92грн. до 51грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: