АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-345/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 3, ч. 2 КК України РЕБРИНА К.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
ШКРЕБА Р.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“18”травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ШКРЕБИ Р.Д.
суддів ІЛЬЧЕНКА А.М., ПОЄДИНКА І.А.
за участю прокурора СВИЩ Л.А.
потерпілого
адвокатів ОСОБА_5
ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Умані на постанову Уманського міськрайсуду Черкаської області від 18 березня 2010 р., якою кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 185 ч. 2 КК України;
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше не судимого в силу ст. 89
КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, повернуто на додаткове розслідування прокурору м. Умані, -
в с т а н о в и л а:
Органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він 13.07.2009 року приблизно о 22.00 годині, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, в ході конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин та переріс в бійку з ОСОБА_10 наніс один удар рукою в обличчя останнього, від якого потерпілий впав на підлогу, після чого він, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заподіяння смерті іншій особі, шляхом удушення петлею за допомогою шнурка, заподіяв ОСОБА_10 смерть, яка згідно висновку експертизи від 02.09.2009 року, наступила внаслідок механічної асфіксії від задушення петлею, на що вказують: дві прижиттєві, горизонтальні, низько розміщені, замкнені, рівномірно виражені, странгуляційні борозни в нижній та середній третині шиї; загальноасфікатичні ознаки: венозна повнокровність внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця і великих судин, гостра вогнищева емфізема легень, множинні точкові під плевральні крововиливи – плями Тард’є, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, також на трупі виявлено садна лиця, синець та забійну рану лівої вушної раковини, синець носа, крововиливи під м’якими покровами черепа лівої скроневої та лівої потилично-тім’яної ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Він же, 13.07.2009 року в період часу з 22 год. 30 хв. по 23 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна за попередньою змовою з ОСОБА_9, перебуваючим в стані алкогольного сп’яніння, який через вхідні двері, проник до квартири АДРЕСА_3, звідки таємно викрали майно ОСОБА_10 на загальну суму 22065 грн., завдавши потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд посилається на суттєву неповноту, яку вважає неможливо усунути в ході судового розгляду справи, а здобуття нових доказів, може потягнути за собою можливість зміни обвинувачення на більш тяжке, чи таке, що істотно відрізняється за фактичними встановленими обставинами від пред’явленого.
В апеляції помічник прокурора, посилаючись на незаконність та безпідставність направлення справи на додаткове розслідування, просить про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
В запереченні на апеляцію помічника прокурора, захисник ОСОБА_8, ОСОБА_6, вважаючи вказану апеляцію необґрунтованою, просить її залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора не підтримавшого апеляцію державного обвинувача, пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_8, ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_5, про законність і обґрунтованість постанови суду 1 інстанції, пояснення захисника, обвинуваченого ОСОБА_9, ОСОБА_7 про незаконність і необґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції державного обвинувача, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Висновок суду щодо направлення кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав, наведених у постанові, є законним та обґрунтованим.
Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Проте органами досудового слідства належним чином не виконані вимоги цього закону, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції.
Як видно з постанови суду, питання, що порушені судом у постанові не можуть бути розв’язані в ході судового слідства.
Так, згідно акту судово-медичного дослідження трупа від 02.09.2009 року смерть ОСОБА_10 наступила внаслідок механічної асфіксіі від задушення петлею.
Як слідує із явки з повинною ОСОБА_8 від 19.07.2009 року він щиросердно зізнається в тому, що 13.07.2009 року за попередньою змовою з ОСОБА_9 вирішили скоїти розбійний напад на ОСОБА_10 з метою викрадення його особистого майна, зайшли до квартири АДРЕСА_4, де між ним та ОСОБА_10 виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої він наніс один удар в область голови ОСОБА_10 і вони впали на підлогу. ОСОБА_10 схопив його зубами за палець і він почав його душити рукою за горло, той відпустив пальця і втратив свідомість. В цей час ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_10 і накинув йому на шию шнурок та зав’язав йому на шиї, після чого вони забрали в квартирі золоті вироби, ноутбук, гроші, три мобільні телефони та забрали з собою
Аналогічні покази ОСОБА_8 давав і в протоколі допиту в якості підозрюваного від 19.07.2009 року(а. с. 210-214), де він детально описав обставини вчинення злочину, що «коли в квартиру зайшов ОСОБА_9(ОСОБА_9), то він попросив його глянути чи ОСОБА_10 живий чи ні. Євген пішов до кухні, взяв десь шнурок, який лежав десь в кімнаті в квартирі, обв’язав його навколо шиї ОСОБА_10 і здавив ним шию, і сказав, що це він зробив для того, щоб «наверняка», так як коли ОСОБА_10 прийде до свідомості, то може його(ОСОБА_8) впізнати, після чого вони почали шукати, що є цінне в квартирі».
Таким чином, виходячи з показів обвинуваченого ОСОБА_8 про спільне вчинення ним та ОСОБА_9 інкримінованих йому злочинів, було достатньо підстав вважати, що органом досудового слідства неповно провірені доводи захисника підсудного ОСОБА_8 про те, що досудовим слідством не встановлено хто ж з обвинувачених затягував петлю на шиї ОСОБА_10, оскільки в своїх показанням ОСОБА_8 пояснює, що шию здушував він рукою, а ОСОБА_9 на досудовому слідстві заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_10, а в суді взагалі відмовився давати покази.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, під час досудового слідства необхідно встановити від чиїх саме дій наступила смерть потерпілого ОСОБА_10, спростувавши чи підтвердивши причетність до його смерті ОСОБА_9
Крім того, під час додаткового розслідування при необхідності виконати і інші дії, направлені на всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи і в залежності він встановлених обставин справи прийняти правильне рішення.
Виходячи з наведеного, доводи апеляції прокурора про відсутність суттєвої неповноти та неправильності досудового слідства у цій справі та про можливість розгляду справи без направлення її на додаткове розслідування є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора міста Умані, який приймав участь при розгляді справи залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2010 року про направлення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для проведення додаткового розслідування залишити без змін.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити попередню – утримання під вартою.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя Р.Д. Шкреба