Справа №22ц-865/10 Головуючий в 1 інстанції:
Головко О.В.
Категорія 25
Доповідач: Приходько Л.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Кузнєцової О.В.
суддів Бездрабко О.В.
Приходько Л.А.
при секретарі Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 листопада 2009 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» (далі ВАТ СК «Універсальна») про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 06.06.2008 року між ним та ВАТ СК «Універсальна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/28/716.
02.11.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний йому автомобіль Skoda Octavia реєстраційний НОМЕР_1. 16.12.2008 року Він надав відповідачу останній необхідний документ для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, а саме висновок автотоварознавчого дослідження №3102, згідно якого ринкова вартість автомобіля складає 93507грн., а вартість майнової шкоди, завданої володільцю автомобіля внаслідок ДТП на момент дослідження становить 50888грн. Проте до теперішнього часу страхове відшкодування йому не виплачено, оскільки відповідач вважає, що сталося конструктивне знищення автомобілю, з чим він не згоден.
Внаслідок умисного ухилення відповідача від виконання зобов’язань, передбачених договором страхування, йому заподіяні збитки на загальну суму 62564.77грн, що складаються з суми страхового відшкодування в розмірі 50888грн., пені в розмірі 201.02грн, інфляції в розмірі 1475.75грн, та моральної шкоди в розмірі 10000грн., які просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 04 листопада 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ СК «Універсальна» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 50888грн., пеню в розмірі 201.02грн., збитки завдані у зв’язку з інфляцією на суму 1475.74грн., а також судовий збір на користь держави в розмірі 525.95грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ СК «Універсальна», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити й задоволені позову.
Під час розгляду справи представник апелянта уточнила вимоги апеляційної скарги, та просила рішення суду скасувати в частині стягнення з страхової компанії на користь позивача страхового відшкодування, пені, інфляції та судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення , яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Заперечуючи проти апеляційної скарги ОСОБА_3, та його представник ОСОБА_4, зазначили, що апеляційна скарга, на їх думку, є законною та обґрунтованою. Просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з страхової компанії на користь позивача страхового відшкодування, пені, інфляції, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до умов договору добровільного страхування, укладеного між сторонами, за яким при настанні страхового випадку у вигляді ДТП франшиза дорівнює нулю, відповідач повинен виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі спричиненої матеріальної шкоди в межах страхової суми, а саме 50888грн., а також пеню в розмірі 201.02 та інфляцію в розмірі 1475.74грн. у зв’язку з несплатою у строки визначені договором суми страхового відшкодування.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи 06.06.2006 року між ВАТ КС «Універсальна» та ОСОБА_3 укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-32/28/716, за умовами якого застрахований, належний позивачу транспортний засіб Skoda Octavia реєстраційний НОМЕР_1, 2004 року випуску, на випадок ДТП, стихійного лиха, вибуху, пожежі, попадання предметів, противоправних дій третіх осіб, противоправного позбавлення транспортного засобу.
02.11.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу.
Як вбачається з висновку автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, заподіяної володільцеві транспортного засобу №3102, складеного 01.12.2008 року, дійсна ринкова вартість автомобіля Skoda Octavia в доаварійному стані становить 93507грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 89358.43грн, а вартість матеріальної шкоди заподіяної володільцеві автомобілю становить 50888грн. При цьому розмір матеріальної шкоди визначений як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача зазначав, що оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує 80% дійсної ринкової вартості автомобіля на момент ДТП, то розмір страхового відшкодування відповідно до умов договору визначається як різниця між дійсною ринковою вартістю транспортного засобу на момент ДТП (в межах страхової суми) за вирахуванням франшизи і дійсної ринкової вартості транспортного засобу після ДТП, при цьому залишки транспортного засобу залишаються страхувальнику. У позивачеві було направлена письмова пропозиція погодити вартість залишків транспортного засобу у розмірі 40000грн. Проте до теперішнього часу дійсна ринкова вартість транспортного засобу після ДТП з позивачем не погоджена, а тому страхова компанія позбавлена можливості визначити розмір та виплатити страхове відшкодування.
Проте суд, вирішуючи спір по суті на зазначені доводи відповідача уваги не звернув.
За умовами Договору виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку, підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розміру збитків, підтверджених відповідними документами. Рішення про виплату страхового відшкодування приймається, відповідно до п.7.3 Договору після отримання страховиком від Страхувальника та відповідних установ, підприємств, організацій всіх необхідних документів протягом 10 робочих днів з дня отримання останнього документу.
Відповідно до п.11.3 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених генеральним директором ВАТ СК «Універсальна 27.02.2007 року, якщо документи, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, не надані Страховику в повному обсязі та/або у належній формі або оформлені із порушенням існуючих норм, то прийняття рішення про виплату страхового відшкодування не проводиться до ліквідації цих недоліків.
Пунктом 8.7.1 Договору визначено, що при знищенні (конструктивної загибелі - коли вартість відновлювального ремонту становить не менше 80% дійсної ринкової вартості на момент ДТП - межах страхової суми) страхове відшкодування визначається за згодою сторін: як різниця між дійсною ринковою вартістю транспортного засобу на момент ДТП (в межах страхової суми) за вирахуванням франшизи і дійсної ринкової вартості транспортного засобу після ДТП, при цьому залишки залишаються Страхувальнику (п.8.7.1.1 Договору) або в межах дійсної ринкової вартості транспортного засобу , але не більше страхової суми на момент страхового випадку за вирахуванням франшизи, при цьому Страхувальник зобов’язаний передати представнику Страховика залишки транспортного засобу (п.8.7.1.2 Договору).
Відповідно до п. 8.9 Договір укладений на умовах виплати страхового відшкодування з врахуванням зносу, починаючи з другого року (періоду) страхування.
Задовольняючи позовні вимоги суд не взяв до уваги зазначені положення Договору, та задовольнив позовні вимоги, не врахувавши, що ДТП сталося у перший рік страхування, а тому при визначенні величини збитків, заподіяних позивачу коефіцієнт фізичного зносу не застосовується. За таких обставин розмір матеріальної шкоди, визначений висновком автотоварознавчого дослідження, як вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, не може бути застосований при визначенні розміру страхового відшкодування.
Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля, що належить позивачу, відповідно до даних висновку автотоварознавчого дослідження №3102, перевищує 80% дійсної ринкової вартості цього транспортного засобу на момент ДТП, розмір страхового відшкодування слід визначати на підставі п. 8.7.1 Договору.
Відповідачем на виконання умов Договору, з метою визначення розміру страхового відшкодування на підставі п. 8.7.1.1 Договору, 04.02.2009 року направлена письмова пропозиція ОСОБА_3 щодо визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу після ДТП. Проте позивач, не погоджуючись визначенням розміру страхового відшкодування за п. 8.7.1 Договору, будь-якої відповіді страховій компанії не надав.
Не отримання Страховиком від позивача всіх необхідних документів, а саме документів на підтвердження розміру дійсної ринкової вартості транспортного засобу після ДТП, перешкоджає визначенню розміру страхового відшкодування та прийняття рішення, відповідно до п. 7.3 Договору про його виплату.
За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 50888грн., а також пені та збитків у зв’язку з інфляцією на підставі ст. 625 ЦК України, та п.12.1.1 Договору, відсутні.
А тому рішення в частині стягнення з ВАТ СК «Універсальна» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 50888грн., пені 201.02грн., інфляції в розмірі 1475.74грн, а також судові витрати слід скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині.
В решті рішення не оскаржено, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, Закон України «Про страхування», Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), затверджених генеральним директором ВАТ СК «Універсальна 27.02.2007 року, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія Універсальна» задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 04 листопада 2009 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 50888грн., пені в розмірі 201.02грн., збитків в зв’язку з інфляцією в розмірі 1475.74грн, судових витрат в розмірі 30грн., а всього 52594.76грн, та судового збору на користь держави в сумі 525.95грн. скасувати, та ухвалити нове рішення.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «Універсальна» на його користь страхового відшкодування в розмірі 50888грн., пені та збитків в зв’язку з інфляцією, відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верхового Суду України.
Головуючий:
Судді: