Справа № 22-ц-128/10р. Головуючий у 1 інстанції Стрєльніков Д.В.
Категорія 29 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю представника позивача Погорецької Г.М.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія»
(далі – ЗАТ «Міська страхова компанія»)
на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року за позовом
ЗАТ «Міська страхова компанія»
до
ОСОБА_3
про відшкодування шкоди за правом зворотної вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
22 червня 2009 року ЗАТ «Міська страхова компанія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 10 950 грн. 84 коп. страхового відшкодування, 350 грн. за оцінку спричиненої шкоди, а всього 11 300 грн. 84 коп. шкоди за правом зворотної вимоги та судових витрат.
Представник позивача в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 10 листопада 2006 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), а саме: керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по Херсонському шосе у м. Миколаєві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. При зіткненні транспортних засобів було пошкоджено автомобіль Lexus GX 470, який належить на праві власності ОСОБА_4 та який 26 вересня 2006 року застрахований за договором страхування наземного транспорту. Згідно висновку незалежної оцінки, сума матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобілю Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_3, склала 11 272 грн. 73 коп. з яких ЗАТ «Міська страхова компанія», як страховик, виплатило ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 10 950 грн. 84 коп. Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2006 року ОСОБА_3 визнаний винним у порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративній відповідальності за ст. 124 КУпАП. Виплативши страхове відшкодування, ЗАТ «Міська страхова компанія» відповідно до ст. 27 Закону «Про страхування» набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідач позов не визнав та заперечуючи в суді проти позову, наполягав на тому, що, сума майнової шкоди завищена.
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, суд неповно з’ясував всі обставини по справі та рішення суду є незаконним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що страхове відшкодування позивачем сплачено іншій особі, за інший транспортний засіб та ним не надано доказів підтверджуючих причетність позивача до ДТП на яку вказує ЗАТ «Міська страхова компанія».
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам матеріального права, що відповідно до п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскарженого рішення і ухвалення нового рішення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Згідно ст. 27 Закону «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2006 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні ДТП внаслідок порушення ним п. 13.1 Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративній відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 40).
Договір страхування був укладений 26 вересня 2006 року, строком до 26 грудня 2006 року, між позивачем і ОСОБА_5. За цим договором об’єктом страхування став автомобіль марки Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_4, 2004 року випуску (а.с. 6-15).
На підставі заяви ОСОБА_5 про продаж вказаного автомобіля, 28 вересня 2006 року була укладена додаткова угода, яка є невід’ємною частиною вказаного договору, за якою страхувальником за договором страхування від 26 вересня 2006 року став ОСОБА_4 відносно автомобіля Lexus GX 470, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 16).
Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що 28 вересня 2006 року автомобіль НОМЕР_5 був перереєстрованій за № НОМЕР_3.
Як пояснила в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача, зазначення в позовній заяви державного номеру НОМЕР_7 автомобіля Lexus GX 470 є технічною помилкою.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2006 року та схеми події, об’єктом ДТП, скоєним з вини відповідача ОСОБА_3, був автомобіль НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_4 Проти цього відповідач в суді не заперечував.
При визначенні суми матеріальної шкоди, експертом, в присутності відповідача ОСОБА_3, досліджувався автомобіль НОМЕР_6, 2004 року випуску, належний ОСОБА_4 (а.с. 17-24). Визначений експертом розмір спричиненої матеріальної шкоди відповідачем у встановленому законом порядку не оспорювався.
Зі страхового акту вбачається, що ЗАТ «Міська страхова компанія» було сплачено ОСОБА_4 10 950 грн. 84 коп. страхового відшкодування ( а.с. 37-39).
Складання калькуляції за автомобілем TOVOTA LAND CRUISER 120, а не за автомобілем Lexus GX 470 передбачається офіційною програмою системи Аудатекс, яка обумовлює проведення калькуляції за аналогічними транспортними засобами та не суперечить вимогам закону ( а.с. 28).
Таким чином, позовні вимоги ЗАТ «Міська страхова компанія» обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» задовольнити.
Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Міська страхова компанія» 10 950 грн. 84 коп. страхового відшкодування та 669 грн. 50 коп. судових витрат (350 грн. оцінка шкоди + 169 грн. 50 коп. судового збору + 150 грн. ІТЗ).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді