АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-162/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 236-1 КПК України Смілянець А.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“26 ” травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Шкреби Р.Д., Суходольського М.І.
за участю прокурора Демиденка П.В.
розглянувши матеріали справи за апеляцією ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2009 року, якою скарга ОСОБА_6, ОСОБА_7 на постанову слідчого прокуратури Христинівського району Черкаської області від 18 вересня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишена без задоволення
в с т а н о в и л а :
13.06.2006 року в Департаменті Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України була зареєстрована скарга ОСОБА_7 про незаконне розпаювання майна колективного сільськогосподарського підприємства «Росішки», реалізацію майна соціальної сфери ( т.2 а.с. 7-9 матеріалів прокуратури).
16.06.2008 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулись до Христинівського райвідділу міліції з заявою про вчинений злочин. Вони вказали, що керівник СВК «Росішки» Коханівський при передачі майна соціальної сфери та житлових будинків на баланс Розсішківської сільської ради виключив з акту передачі та привласнив майно членів КСП «Розсішське», в тому числі і їхнє, на суму більше 2,5 млн. грн.., а саме: столову, 4 приміщення свинарника, 5 складів, залізобетонну огорожу тракторної бригади та інше. Заявники стверджували, що це майно не враховане в майновий фонд членів КСП, а викрадене керівниками СВК ( т.1 а.с. 6 матеріалів прокуратури).
1 липня 2008 року у ОСОБА_8 України зареєстрована скарга ОСОБА_7 про те, що правлінням СВК «Росішки» незаконно здійснена продажа житлових приміщень та недобудованого приміщення фельдшерсько-акушерського пункту.
Заявник «припускав», що у розтраті майна соціальної сфери є винним правління СВК «Росішки», голова СВК, вбачаючи в цьому ознаки злочину за ст.ст. 364, 365 КК України (т.1 а.с. 71-75 матеріалів прокуратури).
Скарга направлена на розгляд за належністю в органи прокуратури.
Посадовими особами органу дізнання та прокуратури неодноразово приймались рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, які скасовувались прокурором та судом.
Останньою постановою слідчого прокуратури Христинівського району Черкаської області від 18 вересня 2008 року в порушенні кримінальної справи за фактами протиправного заволодіння майном співвласників колишнього КСП «Розсішське» та зловживання службовим становищем при використанні зазначеного майна службовими особами СВК «Росішки» відмовлено з мотивів відсутності події злочину ( ст. 6 п. 1 КПК України).
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не погоджуючись з постановою слідчого, звернулись до суду з скаргою, просили постанову скасувати, матеріали направити прокурору для додаткової перевірки.
Вони посилалися на те, що органи прокуратури неповно та необ’єктивно перевірили факти, викладені в їх заявах.
Скарга судами розглядалась неодноразово та останньою постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2009 року залишена без задоволення.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляцію, просять постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції наведені доводи про необґрунтованість висновків слідчого та суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, вказується на необхідність витребування додаткових доказів та проведення додаткової перевірки з залученням спеціалістів бухгалтерського обліку. Апелянти посилаються на те, що в суді справа розглянута без їх участі незаконним складом суду, т.я. вони заявляли відвід судді Смілянець А.П.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Демиденка П.В. про залишення постанови суду без змін, пояснення ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які просили задовільнити апеляцію, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Як убачається із матеріалів справи, заяви ОСОБА_6 і ОСОБА_7 містять повідомлення про такі, на їх думку порушення, які мають ознаки злочину:
- незаконне відчуження (продаж) майна соціальної сфери, а саме, продаж незавершеного будівництва ФАПу та 4-х квартир у житловому будинку ;
- не включення до пайового фонду основних засобів – 4 – складів (колишніх свинарників), складу цивільної оборони, складу – колишньої їдальні школи, складу-молочарні та ще двох приміщень під склади, а також бетонної огорожі навколо тракторної бригади, яке являється безгосподарським і використовується СВК «Росішки»;
- існуюча різниця між уточненою вартістю майна, яке включено до переліку підлягає до розпаювання КСП «Розсішське», і загальною сумою вартості майнових паїв членів колишнього КСП «Розсішське» в розмірі 304033 грн.;
- не виконання законодавства щодо передачі майна соціальної сфери у комунальну власність – їдальні;
- не виконання постанови Уманського міськрайсуду від 09.11.2006 року.
Слідчий ретельно перевірив заяви ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та дав правильну правову оцінку встановленим фактам.
Рішення про продаж чотирьох квартир житлового фонду та приміщення ФАП, які перебували на балансі колишнього КСП «Розсішське» і перейшли у власність до правонаступника СВК «Росішки», було прийняте загальними зборами СВК у відповідності з Статутом кооперативу, кошти від реалізації майна надійшли в касу кооперативу, використані на виробничі потреби.
Відчуження вказаного майна проведено відповідно до Статуту кооперативу та чинного законодавства.
Чотири склади-свинарники комплексно увійшли у вартість свинарників відгодівельників; два склади окремо на балансі не рахувались, їх вартість увійшла у вартість приміщення контори; огорожа тракторної бригади як окремий об’єкт на балансі господарства не стояла; склад-молочарня, склад – колишня їдальня школи та склад комора являються будівлями « дореволюційної» забудови, на балансі господарства ніколи не рахувались, являються «розкуркуленим» майном, яке було передано у власність сільської ради.
Порушення законодавства, які б вказували на ознаки злочину по вказаним об’єктам, не вбачається.
Слідчим було встановлено, що 304033 грн. різниці у вартості майна, яке включене в перелік і підлягає до розпаювання і загальною вартістю майнових паїв членів колишнього КСП «Розсішське», на яке видано свідоцтва на право власності, знаходиться у власності СВК «Росішки», злочинних посягань на це майно з боку службових осіб СВК не виявлено.
Приміщення їдальні, яке було віднесено до переліку майна соціальної сфери, рішеннями загальних зборів СВК «Росішки» залишене на балансі господарства для забезпечення виробничої діяльності кооперативу.
Будь-яких ознак злочину при прийнятті цього рішення не вбачається, із чого обґрунтовано виходив слідчий, відмовляючи в порушенні кримінальної справи.
Із матеріалів справи видно, що орган дізнання постановою від 7.07.2006 року відмовляв в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб СВК «Росішки» (т.2 а.с.4-5 матеріалів прокуратури). Постановою Уманського міськрайонного суду від 9.11.2006 року вищевказана постанова від 7.07.2006 року була скасована (т. 2 а.с. 2-3 матеріалів прокуратури). Остання постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи винесена 18.09.2008 року, яка і є предметом оскарження по даній справі.
Перевіряючи скарги, заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7 слідчий витребував рішення, документи з питань реорганізації сільськогосподарського підприємства с. Росішки, розпорядження його майном, розпаювання, поділу майна, опитав голову СВК Коханівського , колишнього голову КСП Кривенко, бухгалтерів Гаркаву, Свистільник, економіста Доленко, проаналізував нормативно-правові документи з питань власності, реформування аграрного сектору економіки та прийшов до обґрунтованого висновку, що доводи заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно зловживання службовим становищем та протиправним заволодінням майном колишнього КСП «Розсішське» не знайшли свого підтвердження.
Крім того, відповідно до ст. 97 та ч.2 ст. 94 КПК України підлягають перевірці в процесуальному порядку заяви і повідомлення про вчинені або підготовлені злочини, а не припущення про це, як заявив ОСОБА_7 у скарзі до Верховної Ради України, а справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Суд повно, всебічно та об’єктивно перевірив скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на постанову слідчого і прийшов до правильних висновків про невстановлення слідчим підстав до порушення кримінальної справи, навівши у своїй постанові відповідні аргументи.
Безпідставними є доводи скаржників, що справа розглянута незаконним складом суду. Неодноразові заяви ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про відвід судді Смілянець А.П. були розглянуті головою суду ОСОБА_9 у встановленому законом порядку відповідно до вимог ст. 57 КПК України, в їх задоволенні відмовлено обґрунтовано (постанови від 31 липня, 16 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2009 року - а.с. 144, 150, 168, 174).
Призначаючи справу до розгляду 30.12.2009 року, суд виконав вимоги ч.2 ст. 236-2 КПК і повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про час розгляду скарги (а.с.175). Скаржникам було відомо про розгляд справи 30.12.2009 року, про що свідчить їх заява від 18.12.2009 року (а.с.186), заява про відновлення строку на подачу апеляції від 26.02.2010 року (а.с. 190).
Підстав для задоволення апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_6, ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2009 року, яка була винесена за їх скаргою на постанову слідчого прокуратури Христинівського району Черкаської області від 18 вересня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, залишити без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом: Суддя Г.К. Тапал