Справа № 22-Ц–1106/2010                           Головуючий у 1 інстанції  Бугіль В.В.

                                                       Доповідач у 2 інстанції Дьоміна О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді Дьоміної О.О.,

суддів: Малорода О.І.,  Олійника В.І.

при секретарі: Мацевичі О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов договору.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконною підвищення процентної ставки та недійсною умов договору, мотивуючи тим, що 01.08.2007 року вона з відповідачем уклала Кредитний договір про надання кредитних коштів шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.08.2007 року по 01.08.2017 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 50000 гривень - на споживчі цілі, а також 7300 гривень, - на сплату страхового платежу у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно до п.6.2 даного Договору.

Листом від 29.09.2009 року, відповідач повідомив її про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеними кредитною угодою з 10.05.2009 року до нового розміру щомісячного платежу, який вона за переконанням відповідача дізналася у відділенні банку після 10.05.2008 року.    

Згодом, листом від 25.12.2008 року, відповідач повідомив її про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеними кредитною угодою з 01.02.2009 року до 26,88% на рік. Вважає, такі дії відповідача неправомірними та просила визнати незаконним підвищення процентної ставки.

Також, просила визнати недійсною з 09.01.2009 року умову пункту 2.3.3. щодо такої події як право Банка при виникненні кожної з наступних подій зокрема відмови Позичальника в оформленні переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно до п.2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення.

У зазначеному в повідомленні дати договір вважається розірваним. Вважає, оскільки вказані умови договору не відповідають вимогам законодавства, щодо рівності сторін договору то вони повинні бути визнані незаконними.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано незаконним збільшення акціонерним товариством комерційний банк "Приват Банк" процентної ставки за користуванням кредитом за Кредитним договором   від 01.08.2007 року до 26,88%.

Визнано недійсною з 09.01.2009 року умову пункту 2.3.3. Кредитного договору   від 01.08.2007 року щодо права Банка при виникненні кожної з наступних подій, зокрема: відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно п. 2.2.7 даного Договору, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначеному в повідомленні дати договір вважається розірваним.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в  порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної  скарги з наступних підстав.

   Судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2007 року між позивачкою та відповідачем було укладено Кредитний договір про надання кредитних коштів шляхом видачі готівки через касу на строк з 01.08.2007 року по 01.08.2017 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 50000 гривень - на споживчі цілі, а також 7300 гривень, - на сплату страхового платежу у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору.

Відповідач, листом від 29.09.2008 року повідомив позивачку, що у зв»язку із значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки Національного Банку України з 8,5 до 12 відсотків, він змушений вимагати зміни умови договору і відсоткова ставка становитиме 15,12%  на рік.

Листом від 25.12.2008 року, відповідач повідомив позивачку, що у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж 10% у порівнянні з курсом США до гривні, встановленого на момент укладення даного Договору, зміни облікової ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки,....він змінює відсоткову ставку за зазначеним кредитним договором до 26,88% з 01.02.2009 року.

Суд зазначив, що ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" не забороняє банкам підвищувати процентну ставку по кредитах, а дозволяє це робити із дотриманням певної процедури: у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

 Ч. 2, 3 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Суд задовольняючи позов послався на те, що заперечення представника відповідача про те, що дія вказаної статті не розповсюджується на вказані правовідносини, оскільки відповідно до норм Конституції України закон зворотної сили не має, не  відноситися до вказаного випадку, оскільки стаття набрала чинності 09.01.2009 року, а відповідач підвищив процентну ставку з 01.02.2009 року і вважав що позовні вимоги про визнання незаконною підвищення процентної ставки підлягають до задоволення.

Суд також вважав, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсними умов пункту 2.3.3.  Кредитного договору, про право Банку на розірвання договору в односторонньому порядку при виникненні кожного з наступних подій, зокрема відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування та інше, з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення, так як вони не відповідають вимогам  п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач та не відповідають принципам добросовісності, справедливості та розумності та є такими, що ставлять позивачку у нерівні та невигідні для неї умови.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені   з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону

 Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано того, що у діях банку не має фактів необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом, спростовуються матеріалами справи, із  яких вбачається, що згідно кредитного договору п.7.1 розмір процентної ставки був визначений у розмірі -1,17% (а.с. 7) і який відповідно листа від 29.09. 2008 р. було збільшено до – 15,12% (а.с.8), а відповідно листа від 25.12.2008 р. до  - 26,88 % (а.с. 9).  

  За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна  скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

 Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.

  Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів,-

                                  ухвалила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»- відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді:  

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із тексту зазначеного листа від 25.12.2008 року. Відповідачем перераховано причини за настання яких можливе збільшення відсоткової ставки, однак так і не зазначено, на підставі якої з них вказане збільшення відбулося.

Що стосується, іншої позовної вимоги, про визнання недійсною умов пункту 2.3.3. вказаного Кредитного договору, то як вбачається з вказаного пункту Банк має право при виникненні кожного з наступних подій зокрема відмови Позичальника в оформленні (переоформленні) якого-небудь із договорів, договорів іпотеки, поруки, договорів страхування 2.2.7 даного Договору згідно статті 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальникові відповідного повідомлення. У зазначеному в повідомленні дату договір вважається розірваними.

Статтею 3 ЦК України зазначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 1 статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства Пунктом 4 частини 1 статті 21 закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав, споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо зокрема, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.