Справа №22ц-1912/2010

Категорія – цивільна                                                          Головуючий  у  першій  інстанції – Жук М.І.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и  

 02 червня 2010 року                                                                            місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Заболотного В.М..

                           суддів  -  Євстафіїва О.К.,  Скрипки А.А.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

          з участю – представника позивача Голівець В.В., прокурора Кравченко А.А.

                             відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2010 року по справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною,

В С Т А Н О В И В :

    Оскаржуваною постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.03.2010 року в задоволенні позову УПСЗН Деснянської районної у м.Чернігові ради відмовлено. Суд виходив з того, що у зв’язку з припиненням діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, де працювала ОСОБА_3, остання не втратила право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка була призначена відповідачці згідно Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

          В апеляційній скарзі перший заступник прокурора м. Чернігова в інтересах УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт вказує, що ОСОБА_3 достовірно знала про смерть свого роботодавця, проте не повідомила про це органи соціального захисту населення, через що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку продовжувала виплачуватись їй як особі, застрахованій у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, хоча після смерті роботодавця страхові внески з неї не сплачувались. Також, прокурор не погоджується з висновком суду про відсутність у законодавстві такої підстави для припинення виплати допомоги як припинення діяльності фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, вважаючи, що він суперечить абзацу 9 пункту 23.1 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми”. Апелянт наполягає на тому, що у зв’язку зі смертю роботодавця трудові відносини між ним та відповідачкою припинилися, а тому наказ про надання відпустки ОСОБА_3 по догляду за дитиною до трьох років, на підставі якого призначалась допомога, втратив чинність. Однак відповідачка після набуття статусу особи, незастрахованої у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування до управління за призначенням допомоги по догляду за дитиною не зверталась, а тому не скористалась своїм правом на отримання допомоги у встановленому законом порядку.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

          По справі встановлено, що 01.04.2008 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської у м. Чернігові ради ОСОБА_3, на підставі поданої нею заяви, було призначено допомогу по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, як застрахованій особі у системі загальнообов’язкового державного страхування на період з 27 березня 2008 року по 16 січня 2011 року (а.с.4-6).

          15.06.2009 року при зверненні до позивача ОСОБА_3 надала документи, з яких вбачалося, що 26.06.2008 року було розірвано трудовий договір між відповідачкою та ФОП ОСОБА_6 у зв’язку зі смертю роботодавця (а.с.10).

          Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була виплачена відповідачці по травень 2009 року включно (а.с.11).

          Статтею 22 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” передбачено, що суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги, стягуються згідно із законом.

          Проте, як встановлено по справі, не повідомивши позивача про смерть свого роботодавця, ОСОБА_3 не втратила право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і вказана обставина жодним чином не вплинула на розмір такої допомоги, проти чого не заперечувала і представник позивача Голівець В.В. Виходячи з цього, є вірним висновок суду про те, що надміру бюджетні кошті відповідачці не були сплачені.

          Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

                На   підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Чернігова – відхилити , а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 березня 2010 року – залишити  без  змін .

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.

            Головуючий:                                        Судді :