АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-169/10 Головуючий суду першої інстанції
Категорія ст. 124 КУпАП Покотілова О.Г.
П О С Т А Н О В А
28 квітня 2009 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:
Головуючої – судді Значок І.С.
при секретарі Пінчуку О.М.
потерпілого ОСОБА_2
особи, звільненої від
адміністративної відповідальності ОСОБА_3
розглянувши справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2009 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кіріяківка Миколаївського району Миколаївської області,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виправдано за відсутністю в його діях складу правопорушення, провадження по справі закрито.
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 06.09.2009 року о 04 годині 10 хвилині ОСОБА_3 на автодорозі Р-06, 96 км+900 м, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер № НОМЕР_1, в порушення вимог п.14.2, 14.6 ПДР України, здійснюючи обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку на перехресті, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухався попереду не розпочав поворот ліворуч, допустив зіткнення з даним транспортним засобом, в результаті чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Закриваючи провадження по справі у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, суд вказав, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження. А саме, керуючи транспортним засобом, ОСОБА_3 розпочав обгін автомобіля під керуванням ОСОБА_4 проїхавши перехрестя, та переконавшись, що той не подав сигналу про намір повороту ліворуч, а тому, порушення п.14.2, 14.6 ПДР України ОСОБА_3 не допущено.
В апеляції потерпілий ОСОБА_2, не погоджуючись з висновками суду, просить постанову суду скасувати. Вважає, що суд однобічно розглянув справу, взявши до уваги лише пояснення ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5, та залишив поза увагою його пояснення та пояснення інших свідків. Крім того, суд фактично визнав його (потерпілого) винним у ДТП, що є неприпустимим.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_2, на підтримку своєї скарги, пояснення ОСОБА_3, який вважав рішення суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Потерпілий ОСОБА_2 при розгляді справи судом апеляційної інстанції пояснив, що в ніч на 6 вересня 2009 року, близько 00 годин 30 хв., рухаючись по автодорозі Миколаїв-Ульянівка, у напрямку с. Ульянівка із швидкістю близько 20 км/год, включивши світловий сигнал повороту, розпочав поворот на с. Семенівку в зоні дорожньої розмітки, яка дозволяла здійснення цього маневру. В цей момент сталося зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3, після чого їх автомобілі перетнули смугу зустрічного руху та опинилися за дорогою. В результаті зіткнення його автомобіль отримав ушкодження, які описані в схемі ДТП.
ОСОБА_3 при розгляді справи судом апеляційної інстанції пояснив, що в ніч на 6 вересня 2009 року, близько 00 годин 30 хв., керуючи своїм автомобілем він рухався із швидкістю близько 70 км/год, що з урахуванням дорожньої обстановки (нічна пора доби, мокре асфальтове покриття) було гранично можливим для безпеки його руху. Попереду, у правій частині смуги руху, рухався автомобіль ОСОБА_2. Перед поворотом на с. Семенівка він побачив, що автомобіль ОСОБА_2 загальмував, про що вказували відповідні світлові сигнали його автомобіля, та коли він під’їхав ближче, на відстані довжини корпусу автомобіля, то автомобіль під керуванням ОСОБА_2 буз розвернутий до нього боком. Намагаючись уникнути зіткнення він загальмував та повернув кермо автомобіля вліво. Зіткнення сталося на розділювальній смузі руху. Після чого їх автомобілі перетнули смугу зустрічного руху та опинилися за дорогою. В результаті зіткнення його автомобіль отримав ушкодження, які описані в схемі ДТП.
Як вбачається із схеми, місцем ДТП зазначено ділянка дороги в районі повороту на с. Семенівка, місцем зіткнення визначено - закінчення розділювальної смуги – переривчастої лінії, яка дає змогу водію здійснити маневр повороту, і початок розділювальної смуги - суцільної лінії. Крім того, зазначено також, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 отримав ушкодження: розбито - лобове скло, передні блок фари; деформовано – праві передні та задні двері, переднє праве та ліве крило, ліві передні двері, капот, бампер; автомобіль під керуванням ОСОБА_2 отримав ушкодження: розбито лобове скло та переднє ліве вітрове скло, деформовано – переднє праве та ліве крило, капот, дах, ліві передні та задні двері (а.с.5).
ОСОБА_3 підтвердив зазначені обставини.
ОСОБА_2, підтвердив зазначені пошкодження автомобілів, та стверджував, що зіткнення сталось після того, як він почав маневр повороту з лівого краю смуги руху в зоні переривчастої лінії. Вказав також, що в результаті ДТП він втратив свідомість, та отямився пізніше, коли прибули працівники ГАІ, обставини, зазначені у схемі, на місці події не перевіряв, а лише підписав.
На ці ж обставини вказувала і свідок ОСОБА_4
Оскільки місцем зіткнення визначено саме розділювальна смуга, то доводи ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 почав маневр з крайнього правого положення є безпідставними, оскільки, за вказаних ним обставин, місце зіткнення повинно було б бути саме на смузі їх руху.
Отже, зазначене вище, дає змогу дійти висновку про те, що водій ОСОБА_2 здійснював маневр відповідно до вимог п. 10.4 ПДР України, тобто перед поворотом він завчасно зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Доводи ОСОБА_3 про те що зіткнення автомобілів сталося поза межами перехрестя суперечить як поясненням потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_2, так і схемі ДТП, з якою сам ОСОБА_3 погодився.
Так, ОСОБА_3 стверджував, що коли він наблизився до автомобіля ОСОБА_2, то той уже здійснював маневр, що свідчить про те, що останній почав маневр повороту в зоні перехрестя та переривчастої роздільної смуги, на що він і вказував.
Таким чином, встановлено, 06.09.2009 року, близько 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 на автодорозі Р-06, 96 км+900 м, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номер № НОМЕР_1, в порушення вимог п.14.2, 14.6 ПДР України, здійснюючи обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку на перехресті, не переконався, що водій транспортного засобу, який рухався попереду не розпочав поворот ліворуч, допустив зіткнення з даним транспортним засобом, в результаті чого дані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Суд першої інстанції при прийнятті рішення допустився істотних суперечностей, безпідставно відхилив пояснення потерпілого та свідка ОСОБА_2, не дав належну оцінку схемі ДТП, а тому дійшов невірного висновку про невинуватість ОСОБА_3 в ДТП.
З оглядну на наведене, постанова суду підлягає скасуванню.
Беручи до уваги, що встановлені ст. 38 КУпАП строки притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчилися, то
на підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності необхідно закрити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, на підставі п.7 ст.247 КУпАП,суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 грудня 2009 року про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Суддя: