Справа № 22-Ц–860/2010                   Головуючий у 1 інстанції  Петришин Н.М.

                                                       Доповідач у 2 інстанції Дьоміна О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: судді  Малорода О.І.,  

суддів:  Дьміної О.О., Поліщука М.А.  

при секретарі: Мацевичі О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3,         ОСОБА_4 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення, мотивуючи тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.

У квартирі зареєстровані та проживають син ОСОБА_3, невістка ОСОБА_4 та їх син ОСОБА_5. Після реєстрації невістки у квартирі відносини, між позивачем та відповідачами які і без того не були нормальними, різко погіршились.

Відповідачі, проживаючи у квартирі, ніколи нічого не придбавали, проте всі речі, які знаходились у серванті частково роздарували друзям, частково повикидали під двері кімнати, яку займає позивач, створили такі умови, що позивач не має можливості готувати та приймати їжу на кухні, прати та сушити білизну, між відповідачами часто виникають сварки, в ході яких вони псують та ламають меблі, вибивають двері, розвели антисанітарію в місцях загального користування, ОСОБА_4  ображає нецензурними та образливими словами. Через такі умови життя у позивача погіршився стан здоров’я, з 2006 року почастішали звернення до лікаря із скаргами на біль у серці та головні болі.

У зв’язку з вищевикладеним, позивач зверталась до прокуратури та до органів міліції і за результатами перевірок було винесено дві постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та оголошено офіційне  попередження відповідачам про недопущення антигромадської поведінки.

Позивачка вважала, що відповідачі підлягають позбавленню права користування квартирою та виселення у зв’язку з тим, що роблять неможливим проживання з ними в одній квартирі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення права користування жилим приміщенням та виселення відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в  порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної  скарги з наступних підстав.

 Судом першої інстанції встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_6 - син, ОСОБА_4 - невістка та ОСОБА_7 - внук.

  Актом обстеження житлово-побутових умов, зроблених депутатом Броварської міської ради, ОСОБА_8 03 червня 2009 року встановлено, що в кімнаті ОСОБА_2 знаходяться в пакунках та коробках речі, які з її слів викинула сім'я її сина і з своєї кімнати, в дверях кухні вибите скло, пошкоджені стілець, дверцята газової плити. Зі слів ОСОБА_2 сім’я її сина постійно свариться та вчиняє бійки, в ході яких псують її речі та заважають гідному існуванню в квартирі.

   Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.04.2009 року дільничного інспектора Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_4 винесено офіційне попередження про недопущення антигромадської поведінки,

Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 14.09.2009 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винесено офіційні попередження про недопущення антигромадської поведінки.

Суд відмовляючи у позові послався на те, що у постановах про відмову у порушенні кримінальних справ встановлено, що загроз життю та здоров’ю ОСОБА_2 не було, громадський порядок не порушувався, що підтверджується поясненнями сусідів і вважав, що позивачем не надано доказів винесення офіційних попереджень відповідачам, щодо недопущення протиправних дій відносно позивачки та доказів систематичного порушення відповідачами правил співжиття, застосування заходів запобігання та громадського впливу у судовому засіданні також не надано.

Згідно із ст.  157 ЖК України членів сім'ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї, або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Суд вважав, що позивачем не доведено фактів систематичного порушення відповідачами правил співжиття, систематичного руйнування чи псування жилого приміщення, що робить неможливим спільне проживання в одному будинку і те, що до них застосовувались заходи запобігання і громадського впливу і вони виявились безрезультатними.

    Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені   з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону.

  Доводи апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано відмовив у позові та не вирішив питання про зняття  відповідачів з реєстрації у спірній квартирі не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що позивачкою заявлялись позовні вимоги про зняття відповідачів з реєстрації та до участі по справі притягувалися належні відповідачі.

   Крім цього, у судовому засіданні апеляційної інстанції з пояснень сторін було встановлено, що після винесення рішення судом першої інстанції відповідачі із спірної квартири виселилися добровільно та повертатись до неї не мають наміру, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог про виселення.

 За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна  скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.

 Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.

         Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів,-

                                        ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: