Справа № 22-Ц–1464/2010 Головуючий у 1 інстанції Верещак А.М.
Доповідач у 2 інстанції Дьоміна О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: судді Дьоміної О.О.,
суддів: Оношко Г.М., Данілова О.М.,
при секретарі: Мацевичі О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2009 року у справі за позовом комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за опалення та гаряче водопостачання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
Позивач КП БМР «Білоцерківтепломережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за опалення та гаряче водопостачання, мотивуючи тим, що відповідач, проживаючи за адресою АДРЕСА_1, є споживачем теплової енергії та гарячого водопостачання станом на 01.04.2009 року, заборгував перед КП БМР „БЦТМ" 4183 грн. 54 коп., добровільно борг не сплачує.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2009 року позов комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за опалення та гаряче водопостачання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість в сумі 1310 грн. 85 коп. та 48,74 грн. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач проживає в АДРЕСА_2, але є власником квартири АДРЕСА_1
Як слідує з розрахунку абонента, за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання згідно діючих тарифів за період з 01.01.2001р. по 01.04.2009 р. відповідач заборгував позивачу 4183 грн. 54 коп.
Суд вважав, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу підлягають стягненню на підставі ст.ст. 64, 67, 68, 156 ЖК України, ст.ст. 526, 527 ЦК України, п.30 Правил надання населенню послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630.
Суд зазначив, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом 20.07.2009 року, та вважав, що відповідно вимог ст. 257 ЦПК України для вимог про стягнення боргу за період до 20.07. 2006року сплинув строк позовної давності, тому керуючись ст. 267 ЦК України, стягнув з відповідача заборгованість за період з липня 2006 по квітень 2009 року в розмірі 1310грн. 85 коп., в задоволенні іншої частини позову відмовив за пропуском строку позовної давності.
Суд також не взяв до уваги твердження відповідача щодо того, що він не несе відповідальність за борги, які виникли до моменту договору купівлі-продажу, так як відповідач, придбавши квартиру з боргом, прийняв на себе обов’язок по оплаті боргу за комунальні послуги.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не може нести відповідальність за борги, які виникли до придбання ним у власність квартири АДРЕСА_2, що судом не враховані сплачені ним 25.12. 2007 р. – 1 136 грн. 48 коп. та те, що у квартирі у 2009 р. встановлено лічильник не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відповідач у підтвердження своїх доводів будь-яких доказів не надав.
За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: