КОПІЯ

ВІЙСЬКОВИЙ МІСЦЕВИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОГО ГАРНІЗОНУ

Справа №1-11/2010 р.

ВИРОК

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2010 року                                                                                            м. Миколаїв

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону під головуванням підполковника юстиції Семенчука О.В., при секретареві Марковській О.В., за участю державного обвинувача помічника військового прокурора Миколаївського гарнізону капітана юстиції Грищенка Р.С.,

у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А1795 молодшого сержанта

ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Попасне, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, призваного  на військову строкову  службу в листопаді 2005 року Новомосковсько-Магдалинівським РВК Дніпропетровської області, з вересня 2006 року переведеного на військову службу за контрактом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В  И  В:

ОСОБА_3, проходячи  військову службу за контрактом у військовій частині А1795, яка дислокується у селі Стара Богданівка,  Миколаївського району, Миколаївської області, 27 березня 2010 року, біля 17 години, після вживання спиртних напоїв спільно з військовослужбовцями зазначеної військової частини ОСОБА_5 і ОСОБА_6, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, біля  автобусної зупинки в с. Велика Корениха, Миколаївського району, Миколаївської області, вирішив застосувати до ОСОБА_6, який у відносинах підлеглості з ним не знаходився, нестатутні взаємовідносини, у зв’язку з тим, що на його думку, із-за службової діяльності  останнього у інших військовослужбовців частини виникли проблеми по службі.

Реалізуючі задумане, ОСОБА_3, висказуючи ОСОБА_6 зазначені претензії, схопив його за одяг в області грудей та притягнув до себе, а коли потерпілий вирвався і почав тікати,  наздогнав його і штовхнув у спину руками від чого, останній впав на землю. Після чого, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_6 біля 8 сильних ударів кулаками правої та лівої руки в область обличчя та тулубу, а коли той  зміг піднятися з землі, ОСОБА_3 наніс йому ще 2 удари кулаками в обличчя, чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_3 свою провину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення, які за своїм змістом відповідають описаному вище і пояснив, що він дійсно будучи незадоволений тим, що ОСОБА_6 на його думку неналежним чином виконує свої службові обов’язки, у зв’язку з чим у інших військовослужбовців виникли проблеми по службі, 27 березня 2010 року, біля 17 години після спільного вживання алкогольних напоїв, знаходячись біля  автобусної зупинки в с. Велика Корениха,  застосовував до останнього нестатутні взаємовідносини, схопив руками за одяг в області грудей, а потім, коли ОСОБА_6 вирвався і почав тікати, він наздогнав його та штовхнув руками у спину від чого  потерпілий впав на землю. Після чого, він йому наніс біля 8 ударів кулаками по тулубу та обличчю, а коли його зупинив ОСОБА_5 і потерпілий встав, він знову підійшов до нього і наніс ще 2 удари кулаками по обличчю,  чим завдав тілесні ушкодження.

Крім особистого визнання своєї провини, винність ОСОБА_3 у скоєному підтверджується і іншими доказами, дослідженими в суді.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_5 військовослужбовець військової частини А1795, показав, що 27 березня 2010 року біля 17 години він був очевидцем побиття ОСОБА_3 ОСОБА_6 і бачив як він схопив останнього за одяг та притягнув до себе, погрожуючи застосувати насильство, а  після того, як ОСОБА_6 вирвався і почав тікати, ОСОБА_3 наздогнав його та штовхнув руками у спину від чого потерпілий впав на землю. Потім він повернув ОСОБА_6 обличчям до себе наніс йому біля 8 ударів кулаками в обличчя та по тулубу, а коли він відтягнув його від потерпілого і той зміг піднятися, ОСОБА_3 знову, вирвався від нього, у зв’язку з тим, що він відвернув увагу,  підбіг до ОСОБА_6 та  ще наніс удар в обличчя.

Також свідок ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_6 із-за службової діяльності останнього, його неналежного  відношення до виконання службових обов’язків,   у зв’язку з чим  у інших військовослужбовців виникли проблеми по службі.

Свідок ОСОБА_7, командир військової частини А1795 в суді показав, що про побиття ОСОБА_3 ОСОБА_6 27 березня 2010 року йому стало відомо зі слів учасників події, які про це повідомили йому в ході бесіди 29 березня 2010 року.

Далі свідок ОСОБА_7 показав, що в послідуючому йому стало відомо від ОСОБА_6, що причиною його побиття ОСОБА_3 була   саме його службова діяльність,  неналежне виконання ним своїх службових обов’язків, що і стало підставою для проведення в військовій  частині перевірки військовою прокуратурою в березні 2010 року.

  За висновком судово-медичного експерта у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та саден  в області обличчя, лівого передпліччя, в області крила правої повздовшної кістки, які   відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Згідно з наказів командира військової частини А1795 про призначення на посади, послужних списків ОСОБА_3 і ОСОБА_6 та довідки від 19 квітня 2010 року досліджених в суді, військовослужбовці ОСОБА_3 та ОСОБА_6, проходять військову службу у військовій частині А1795 та у відношеннях підлеглості не знаходилися і не знаходяться.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_3 визнано придатним до військової служби.

Оскільки ОСОБА_3, являючись військовослужбовцем, 27 березня 2010 року,  застосовував нестатутні взаємовідносини до військовослужбовця ОСОБА_6, який у відносинах підлеглості з ним не знаходився, а саме застосував до нього інше насильство і наніс побої у вигляді багатьох ударів в різні частини голови і тулубу, у зв’язку з чим завдав потерпілому легкі тілесні ушкодження, то скоєне ним військовий місцевий суд кваліфікує за ч.2 ст.406 КК України.

Суд прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати саме за вказаною статтею, не дивлячись на те, що вони мали місце за територією військової частини та у вільний від виконання службових обов’язків час, у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 застосував насильство до потерпілого ОСОБА_6 саме на ґрунті службової діяльності – із-за  неналежного виконання службових обов’язків останнім та вчинив це в присутності іншого військовослужбовця зазначеної військової частини.

 В якості обставини, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає скоєння ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_3 військовий місцевий суд враховує, що до призову на військову службу він ні в чому негідному помічений не був,  до служби в армії працював, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, як до служби так і по службі командуванням характеризується тільки позитивно,  факт щирого каяття у скоєному, з’явлення із зізнанням та визнання неправомірності своїх дій, активне сприяння розкриттю злочину,  його матеріальне та сімейне становище – на утриманні підсудного знаходиться малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина, яка на цей час не працює.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину ОСОБА_3, особу винного і наявність кількох обставин по справі, які пом'якшують покарання та істотно знизують ступень тяжкості вчиненого злочину, а також той факт, що командування частини клопоче про призначення ОСОБА_3 покарання, не пов’язаного з позбавленням волі,  яке надасть йому можливість продовжити військову службу,  військовий суд приходить до висновку про можливість застосування до підсудного ст. 69 КК України і призначення йому більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ст. 406 ч. 2 КК України, застосувавши ст.58 того ж Кримінального кодексу, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.406 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст.69 КК України,  у відповідності до ст.58 того ж Кримінального кодексу, призначити йому покарання у вигляді  службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік з  помісячним відрахуванням в дохід держави 10% з суми грошового забезпечення.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 . - підписку про невиїзд - по вступу вироку в законну силу - відмінити.

На вирок може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК  ЮСТИЦІЇ О.СЕМЕНЧУК

ДІЙСНО ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ

КОПІЯ ВІРНА :

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

         ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ О.  СЕМЕНЧУК