АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1582/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 46, 48 Міщенко С.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І,
суддів Сіренка Ю.В., Скіця М.І.,
при секретарі Іскра І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року ОСОБА_7 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем є спільна дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на повному її утриманні.
Після розірвання шлюбу відповідач сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дочки. Нині дочка досягає повноліття. При цьому вона продовжує навчання на другому курсі денної форми навчання в Харківському технікумі залізничного транспорту по спеціальності «Діловодство».
Плата за навчання складає 4 060 грн. на рік, термін навчання – 2 роки, тобто загальна вартість навчання становить 8 120 грн., термін навчання закінчується 30 червня 2011 року. Крім того дочка проживає в гуртожитку, плата за який становить 900 грн. за 6 місяців проживання. В даний час вона потребує матеріальної допомоги з боку батька, оскільки потребує постійних фінансових затрат на одяг, взуття, їжу, а відповідач відмовляється її утримувати та матеріальної допомоги не надає.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1\4 частини всіх видів доходу на період її навчання.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на їх дитину в розмірі 1/10 частини заробітку відповідача щомісячно, але без урахування часу перебування її на канікулах чи в академічній відпустці, до закінчення нею навчального закладу, тобто до 30 червня 2011 року, але не більше ніж до досягнення нею 23-років, починаючи з 19 листопада 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави державне мито в сумі 51 грн. та на користь УДК м. Золотоноша витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити аліменти на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/26 частки його заробітної плати щомісячно, але без урахування часу перебування її на канікулах чи академічній відпустці, до закінчення нею навчального закладу 30 червня 2011 року, починаючи з 18 листопада 2009 року..
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення пояснення сторін, що з”явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивачка і звернулася до суду з позовом.
Відповідно до п. 20 роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, дочка сторін - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається на другому курсі, денної форми навчання в Харківському технікумі залізничного транспорту по спеціальності «Діловодство». Плата за навчання складає 4 060 грн. на рік, термін навчання – 2 роки. Вартість проживання в гуртожитку становить 180 грн. на місяць (а.с. 8, 44, 49-57).
При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції, відповідно до ст. 199 СК України та вищезазначених роз»яснень Пленуму Верховного Суду України, урахував потребу дочки у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу, зокрема матеріальне становище відповідача.
Згідно із наданою довідкою відповідач мав дохід у період із 1 травня 2009 р. по 31 листопада 2009 р. у розмірі 18487.25 грн., на цей час його заробітна плата складає 2639.75 грн. на місяць (а. с. 25).
Згідно із наданою довідкою позивачка мала дохід у період із 1 червня 2009 р. по 31 листопада 2009 р. у розмірі 12801.86 грн. (а. с.43).
Судом встановлено, що на утриманні відповідача знаходяться син ОСОБА_9 2003 р. н. та дочка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, а також те, що дружина відповідача в даний час не працює.
Також судом враховано, що між відповідачем та його дружиною 15.02.2010 року укладено нотаріально посвідчений договір про утримання неповнолітніх дітей.
Суд перевіряв доводи відповідача про те, що він не має можливості надавати дочці матеріальну допомогу, оскільки отримувана ним заробітна плата загалом не може забезпечити мінімальний прожитковий мінімум для його сім»ї і дав їм належну правову оцінку.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, обґрунтоване на зібраних та перевірених по справі доказах, в межах пред’явленого позивачем позову, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і вони не дають підстав, передбачених ст.ст. 309-311 ЦПК України для його скасування або зміни.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання - залишити без змін
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя М.І. Скіць