Справа №22ц-2268/2010
Категорія – цивільна Головуючий у першій інстанції – Меженнікова С.П.
Доповідач – Заболотний В.М.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
01 червня 2010 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.
суддів - Заболотного В.М., Шарапової О.Л.
при секретарі - Штупун О.М.
з участю – представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Оскаржуваною ухвалою Чернігівського районного суду від 28.04.2010 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя було залишено без розгляду в частині позовних вимог до ОСОБА_4 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати зазначену ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, виведення ОСОБА_4 із статусу відповідача порушує права останнього як співвласника майна, оскільки спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, реального розподілу будинку не проведено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами спору на власний розсуд.
По справі встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та про визнання права власності за кожною із сторін на 1/3 частину садиби, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.6-8).
В судовому засіданні 28 квітня 2010 року представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_2 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог і просив визнати за позивачем та ОСОБА_3 право власності на ј частину кожному зазначеної вище садиби. При цьому, позов до неповнолітнього ОСОБА_4 просив залишити без розгляду в зв’язку з не підтриманням заявлених позовних вимог (а.с.137-138).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Оскільки представник позивача ОСОБА_2, повноваження якого належним чином підтверджені (а.с.30), подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4, то суд першої інстанції вірно залишив позовну заяву в частині заявлених до ОСОБА_4 вимог без розгляду.
А тому, не можуть бути взяті до уваги доводи відповідачки ОСОБА_3 про порушення судом прав неповнолітнього ОСОБА_4 як іншого співвласника домоволодіння, оскільки позивач, скориставшись правом, наданим йому ст. 11 ЦПК України, та визначився із заявленими ним вимогами.
Таким чином ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 – відхилити , а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 квітня 2010 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: