Справа № 22ц-2007/2010 р. Головуючий у 1 інстанції – Бабич О.І.
Категорія - цивільна Доповідач – Литвиненко І.В.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
1 червня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого – судді Литвиненко І.В.,
суддів – Заболотного В.М., Скрипки А.А.
при секретарі – Штупун О.М.,
з участю – ОСОБА_1, прокурора Котової Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1 до Державного казначейства України, прокуратури Чернігівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2010 року провадження по даній справі закрито та роз’яснено ОСОБА_1, що розгляд таких справ відноситься до органу досудового слідства, який виносить постанову про відшкодування шкоди.
Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що поза увагою суду залишилось його звернення до прокуратури Талалаївського району, в провадженні якої перебувала кримінальна справа, із заявою про винесення постанови про відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат на правову допомогу по кримінальній справі, проте відповіддю прокурора від 12.09.2009 року йому було відмовлено у винесенні такої постанови з посиланням на те, що розрахунок суми відшкодування здійснюється в даному випадку судом. На думку апелянта, така відповідь прокурора не узгоджується з положеннями Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, що змусило його звернутися до суду з відповідним позовом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Талалаївського районного суду від 06.04.2009 року були скасовані постанови прокурора Талалаївського району від 28.01.2008 року та від 29.01.2008 року, постанову слідчого прокуратури Талалаївського району від 27.03.2008 року про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальних справ за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, а постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.03.2009 року була скасована постанова слідчого СВ УСБУ в Чернігівській області від 30.01.2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1
09.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Талалаївського району з заявою про відшкодування шкоди, заданої незаконними діями органів досудового слідства.
Прокурор Талалаївського району своїм листом від 12.09.09 року повідомив ОСОБА_1 про те, що його зава залишена без розгляду у зв'язку з відсутністю повноважень щодо винесення постанови про відшкодування за рахунок державного бюджету коштів, витрачених заявником на юридичну допомогу, і роз’яснено право на оскарження такого рішення вищестоящому прокурору або до суду.
18.12.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, посилаючись на те, що винними діями органів досудового слідства, які виразились в незаконному порушенні відносно нього кримінальної справи, незаконному притягненні до кримінальної відповідальності, пред’явленні обвинувачення, застосування до нього такого запобіжного заходу як підписка про невиїзд, накладенні арешту на майно з метою забезпечення заявленого прокурором в кримінальній справі цивільного позову, була йому спричинена матеріальна шкода у вигляді витрат на юридичну допомогу та моральні страждання.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції послався на те, що розгляд звернення ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди відноситься до компетенції інших органів, а не суду.
Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками, оскільки вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Так, ст.13 Закону України „Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокурора тури і суду” визначено, що питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з ч.1 ст.12 вказаного закону.
Таким чином, відшкодування моральної шкоди віднесено до компетенції суду і звернення до інших органів законом не передбачено.
Що стосується заяви про відшкодування матеріальної шкоди, то ОСОБА_1 вже звертався до органу, який проводив слідчі дії, з вимогою відшкодувати витрати, пов’язані з отриманням юридичної допомоги, і ця заява не була задоволена, про що заявника повідомив прокурор та вказав порядок оскарження такого рішення.
Ст.12 згаданого закону визначає, що розмір відшкодовуваної шкоди визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури, про що виносять постанову, а у разі незгоди з постановою про відшкодування шкоди, така постанова оскаржується до суду.
В даному випадку, прокурор не визначався з розміром, а взагалі не задовольнив заяву ОСОБА_1, і тому ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відшкодування матеріальної шкоди, навівши свій розрахунок.
Суду першої інстанції необхідно було з’ясувати питання, чи має ОСОБА_1 право на таке відшкодування виходячи з підстав його звернення, чи є докази незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, пред’явлення обвинувачення, незаконного накладення арешту на майно, відповідно до постанов, на які посилається ОСОБА_1 у заяві, чи передбачено відшкодування матеріальної і моральної шкоди ст.1 та ст.2 Закону України „Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокурора тури і суду” за порушення кримінальної справи, застосування запобіжного заходу – підписки про невиїзд.
Натомість, суд першої інстанції вдався до аналізу постанови слідчого прокуратури Талалаївського району від 07.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, на яку ОСОБА_1 не посилався як на підставу для відшкодування шкоди ні при зверненні до прокуратури, ні при зверненні до суду, що є порушенням положень ст.11 ЦПК України про розгляд судом справ не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що виходячи з положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313, 315, 317, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2010 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді :