АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1494/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія 57 Дерунець О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б.Б.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Вініченка Б.Б., Карпенко О.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 30.12.2009 року включно в сумі 3891 грн. 90 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказувала на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач всупереч рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп2007, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішення Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України 2008 рік, в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Просила визнати такі дії відповідача протиправними, а вказане Управління зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року включно.
Постановою Соснівського районного суд м. Черкаси від 19 березня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси.
Зобов'язано УПФ України в Соснівському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2007-2008 роках згідно ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_6 у задоволенні її позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2195-ІУ виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. діяв Закону № 2195-ІУ, яким пенсія підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 р. до 21 травня 2008 р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив із того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України № 2191-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Разом із тим судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно трактував ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України та для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своїх запереченнях на позов також просив застосувати строки звернення
до суду.
Позивачка звернулись до суду з позовом 18.01.2010 року.
В своїй позовній заяві просила визнати дії відповідача неправомірними з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Колегія суддів вважає, що суд помилково прийшов до висновку про те, що позивачкою не пропущений строк позовної давності, поскільки згідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України встановлений річний строк.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку про зміну судового рішення і визнання дій відповідача неправомірними за період з 18 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2010 року задоволити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2010 року змінити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Соснівського районі щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_6 з 18 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 18 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя Б.Б.Вініченко