Справа № 22ц-2957/09                  Суддя першої інстанції: Іщенко Х.В.

категорія 45                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

24 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Голубкіної О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 8 жовтня 2009 року

за позовом

ОСОБА_3  до Казанківської районної державної адміністрації, Новофедорівської сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі – ТОВ «Батьківщина») про визнання права на земельний пай ,

в с т а н о в и л а :

В липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Казанківської районної державної адміністрації, Новофедорівської сільської ради та ТОВ «Батьківщина» про визнання права на земельний пай.

Позивач зазначав, що з 1984 року по 2006 рік був членом колгоспу ім. Карла Маркса, правонаступником якого стало ТОВ «Батьківщина» . В 1995 році він помилково не був включений до списку пайщиків вказаного товариства.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на 6,8 умовних кадастрових гектарів земельної частки (паю), розташованих на території Новофедорівської сільської ради.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 8 жовтня 2009  року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення скасувати, а справу повернути на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в  межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог закону, порушене право підлягає судовому захисту, якщо не пропущено строк позовної давності, початок перебігу якого починається від дня, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права, та не встановлено поважних причин для його поновлення.

Згідно ст. 50 Закону України «Про власність» і ст. 71 ЦК України (1963 року), чинних на момент виникнення спірних правовідносин, на вимоги про захист приватної власності, поширюється трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання,

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю,

- одержання КСП цього акта.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

При цьому, коли правовстановлюючі документи на майно, придбане кількома особами з метою створення спільної власності, оформлені на одного з них і всі вони користувалися цим майном, строк позовної давності для вимог про визнання права на майно учасника спільної власності, не зазначеного у правовстановлюючому документі, обчислюється відповідно до ст. 76 ЦК з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися, що його право на це майно оспорюється.

Судом встановлено, що в листопаді 1984 року позивач був прийнятий в члени колгоспу ім. Карла Маркса. В 1992 році цей колгосп був реорганізований в КСП «Батьківщина», а в 2000 році реорганізовано в ТОВ «Батьківщина». 14 вересня 2006 року позивач був звільнений та виведений з членів ТОВ «Батьківщина» (а.с. 6, 7).

30 травня 1995 року зазначене сільськогосподарське підприємство отримало Державний акт на право колективної власності на землю, але позивача не включили до списків членів господарства, що мають право на земельний пай. З цих підстав йому не було видано сертифіката про право на земельну частку (пай).

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 , про те що його не внесли до списку членів КСП, які мають право на земельний пай, позивачу стало відомо під час розпаювання у 1995 році. На той час він вважав такі дії правомірними, оскільки мав дисциплінарні стягнення.

До суду за захистом порушеного права позивач звернувся лише 13 липня 2009 року, не надавши доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 пропустив строк позовної давності без поважних причин, та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову з цих підстав.

Доводи апелянта про те, що він дізнався про наявність у нього права на земельний пай лише в 2008 році, не мають правового значення, оскільки початок перебігу позовної давності закон не пов’язує з правовою обізнаністю особи.    

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 8 жовтня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                         Судді: