Справа № 22ц-2158/09                  Суддя першої інстанції: Подзігун Г.В.

Категорія 51                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Голубкіної О.О. ,

за участі:     позивача ОСОБА_3,

        представників відповідача Єніної Л.В. та Стоянової Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 липня 2009 року

за позовом

ОСОБА_3  до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Миколаївське обласне відділення Фонду) про скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

В лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до виконавчої дирекції   Миколаївського обласного відділення Фонду про скасування наказу.

Позивач зазначав, що працює у відповідача на посаді завідуючого контрольно-ревізійним відділом. 26 січня 2009 року йому оголошено догану наказом № 12-к за неналежне виконання посадових обов’язків.

Посилаючись на те, що спірний наказ є безпідставним та необґрунтованим, позивач просив суд його скасувати.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2009 року неналежного відповідача – виконавчу дирекцію   Миколаївського обласного відділення Фонду замінено на належного – Миколаївське обласне відділення Фонду.

Рішенням того ж суду від 7 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності порушень позивачем своїх функціональних обов’язків, що є підставою для застосування ст. 147 КЗпП України.

Разом з тим, з таким висновком суду погодитись не можна.

Так, із матеріалів справи вбачається та встановлено колегією суддів, що позивач працює завідуючим контрольно-ревізійного відділу Миколаївського обласного відділення Фонду (далі – КРВ). 24 жовтня 2008 року головними спеціалістами вказаного відділу проведена перевірка Тузлівської сільської ради та встановлена несвоєчасна сплата страхових внесків і порушення порядку витрачання страхових коштів, про що складено відповідний акт. 27 числа того ж місяця один примірник акту був переданий через страхувальника в Очаківську міжрайонну виконавчу дирекцію (далі – Очаківська МРВД) для підготовки проекту рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника (далі – рішення). Ще один примірник акту передали позивачу. Однак рішення по вказаному вище акту прийняте не було.

26 січня 2009 року наказом № 12-к позивачу оголошено догану. В наказі зазначено, що ОСОБА_3, отримавши один примірник акту, в порушення наказу № 48 від 29 серпня 2003 року «Про організацію роботи щодо застосування санкцій до страхувальників» (далі – наказ № 48), а ні передав акт своїм підлеглим для підготовки проекту рішення, а ні сам не підготував такий проект та порушив п.п. 2.2, 2.3, 2.4, 2.7 посадової інструкції.

Порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду, а також застосування санкцій до страхувальників врегульовано Інструкцією, яка затверджена постановою правління Фонду № 38 від 19 вересня 2001 року (далі – Інструкція № 38) та наказом № 48.

Згідно п. 15.14.5 Інструкції № 38, рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника приймають керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень та їх заступники (а.с. 20).

За змістом наказу № 48, підготовка проектів рішень покладено як на працівників виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду, так і районних (міжрайонних) виконавчих дирекцій. Окремо на КРВ покладено лише обов’язок вносити директору пропозиції про застосування штрафних санкцій за наслідком розгляду підготовлених проектів рішень (а.с. 53).

Відповідно до посадової інструкції начальника КРВ (а.с. 38, 39), ОСОБА_3 виконує наступні завдання та обов’язки:

-   здійснює керівництво та несе відповідальність за роботу фахівців відділу, спрямовує її на виконання завдань виконавчої дирекції та правління;

-   організовує ведення контрольно-ревізійної роботи в обласному відділенні по коштах Фонду, здійснює контроль за усуненням виявлених під час ревізій і перевірок недоліків та порушень;

-   організовує роботу відділу, розподіляє посадові обов’язки працівників відділу, обсяг роботи між ними;

-   забезпечує ведення систематичного аналізу результатів ревізій та перевірок.

Аналіз Інструкції № 38, наказу № 48 та посадової інструкції начальника КРВ не дає підстав для висновку, що підготовка проектів рішень покладено на начальника КРВ або лише на працівників КРВ, а тому не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення і відсутність контролю позивача за діями підлеглих, оскільки вказані нормативні документи взагалі не містять чітко визначеного обов’язку учасників перевірки скласти даний проект рішення.

Крім того, колегією суддів встановлено, в Миколаївському обласному відділенні Фонду фактично існував порядок підготовки проектів рішення саме районними виконавчими дирекціями. Це підтверджується матеріалами, що підготовлені Очаківською МРВД по аналогічних актах перевірок (а.с. 81-85).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що несвоєчасна підготовка проекту рішення про застосування фінансових санкцій за результатами перевірки Тузлівської сільської ради сталася не з вини позивача, а є наслідком нечітко визначених обов’язків по складанню таких проектів безпосередніх виконавців в нормативних актах. Тому, притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності наказом Миколаївського обласного відділення Фонду №12-к від 26 січня 2009 року є незаконним.  

Разом з тим, місцевий суд не звернув належної уваги на вказані обставини справи, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Доводи відповідача про порушення ОСОБА_3 п. 15.14.5 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду, затвердженої постановою правління Фонду № 38 від 19 вересня 2001 року та п. 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду № 16 від 26 червня 2001 року, є безпідставними, оскільки ці положення стосуються обов’язків інших посадових осіб Фонду.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 липня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3  задовольнити.

Визнати незаконним наказ   Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 12-к від 26  січня 2009 про оголошення догани ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                     Судді: