АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-958/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Позарецька С.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Скіць М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д,
суддів Бондаренка С.І., Скіця М.І.,
при секретарі Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 і ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 9 лютого 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі: Черкаської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі-Банк) до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що 19 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено Генеральну кредитну угоду №010/02-2/1479-07. В рамках цієї угоди між сторонами було укладено кредитний договір № №010/02-2/1479/01-07 від 19 жовтня 2007 року, згідно якого ОСОБА_6 був наданий кредит в сумі 250 000 грн. терміном на 60 місяців зі сплатою 16 % річних. Відповідачка умови договору не виконує, не сплачує основну заборгованість за кредитом та відсотки за його користування.
Також в рамках вищезазначеної угоди між сторонами було укладено другий кредитний договір №010/02-2/1479/03-08 від 23 січня 2008 року, згідно якого ОСОБА_6 було надано кредит в сумі 162 000 грн., терміном на 60 місяців зі сплатою 16 % річних. Відповідачкою вимоги даного договору не виконуються.
В якості забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_6, що виникли з умов Генеральної кредитної угоди, між Банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №010/02-2/1479-07п від 19 жовтня 2007 року.
Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість, що мається станом на 29.02. 2010 року:
- за кредитним договором від 19 жовтня 2007 року в розмірі 287 443 грн. 04 коп. (кредит – 217 038 грн. 93 коп., відсотки – 49 435 грн., пеня по тілу кредиту – 12 279 грн. 81 коп., пеня по відсотках – 8 689 грн. 20 коп.);
- за кредитним договором від 23 січня 2008 року заборгованість в сумі 182 808 грн. 35 коп. (кредит – 143 802 грн. 61 коп., відсотки – 27 927 грн. 20 коп., пеня по тілу кредиту – 6 322 грн. 83 коп., пеня по відсотках – 4 755 грн. 71 коп.), а також судові витрати.
Посилався на те, що за договором від 19 жовтня 2007 року ОСОБА_6 з жовтня 2008 року почала порушувати умови договору як щодо сум, так і щодо термінів внесення коштів. До грудня 2008 року вона сплачувала відсотки, а з грудня 2008 року - припинила вносити платежі.
За договором від 23 січня 2008 року ОСОБА_6 також почала порушувати графік сплати кредиту. В березні 2009 року сплатила заборгованість за листопад та грудень 2008 року, а потім взагалі припинила вносити платежі.
Також вважає, що відповідно до договору поруки ОСОБА_7 повністю повинен відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_6 , що виникли з умов Генеральної кредитної угоди. Незважаючи, що термін договорів не закінчився, враховуючи порушення їх умов, Банк скористався своїм правом (п.6.5.2 Договорів) вимагати дострокового повернення кредиту.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 лютого 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №010/02-2/1479/01-07 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 287443 грн. 04 коп., за кредитним договором №010/02-2/1479/03-08 від 23 січня 2008 року в розмірі 182 808 грн. 35 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати дане рішення в частині безпідставно нарахованих відсотків та пені за договором від 19 жовтня 2007 року в сумі 69 810 грн., 80 коп. та за договором від 23 січня 2008 року – 41 146 грн. 65 коп., та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимоги Банку.
З матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2007 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено Генеральну кредитну угоду №010/02-2/1479-07 (а.с. 6-7).
На виконання положень угоди, 19 жовтня 2007 року сторони уклали кредитний договір № №010/02-2/1479/01-07, згідно якого ОСОБА_6 отримала кредит в сумі 250 000 грн. терміном на 60 місяців зі сплатою 16 % річних ( а.с. 8-13).
Також 23 січня 2008 року між сторонами було укладено другий кредитний договір №010/02-2/1479/03-08, згідно якого ОСОБА_6 отримала кошти в сумі 162 000 грн., терміном на 60 місяців зі сплатою 16 % річних (а.с. 14-19)
В якості забезпечення виконання зобов’язання ОСОБА_6, що виникли з умов Генеральної кредитної угоди, між Банком та ОСОБА_7 було укладено договір поруки №010/02-2/1479-07п від 19 жовтня 2007 року (а.с. 20) .
З наданих банком розрахунків вбачається, що станом на 29.01.2010 року ОСОБА_6 має заборгованість:
- за кредитним договором від 19 жовтня 2007 року в розмірі 287 443 грн. 04 коп. (кредит – 217 038 грн. 93 коп., відсотки – 49 435 грн., пеня по тілу кредиту – 12 279 грн. 81 коп., пеня по відсотках – 8 689 грн. 20 коп.);
- за кредитним договором від 23 січня 2008 року заборгованість в сумі 182 808 грн. 35 коп. (кредит – 143 802 грн. 61 коп., відсотки – 27 927 грн. 20 коп., пеня по тілу кредиту – 6 322 грн. 83 коп., пеня по відсотках – 4 755 грн. 71 коп.), ( а.с. 70-75).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.5.1 ст. 6 Договорів позичальник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати кредити із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1 Договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до п. 6.5.2 ст. 6 Договорів кредитор набуває право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.
З наведеного вбачається, що в зв»язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення кредитів у позивача виникло право на дострокове стягнення сум боргу за Договорами.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що відповідач не належним чином виконував свої зобов»язання згідно із законом та умовами договорів кредиту і у позивача виникло право на дострокове стягнення сум боргу та штрафних санкцій за Договорами.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Посилання представника відповідачів про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про покладенню обов»язку по стягненню штрафних санкцій у вигляді пені після припинення внесення чергових платежів були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм дана належна правова оцінка.
Судом першої інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка. Доводи скарги висновків суду не спростовують.
Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – ОСОБА_8 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 9 лютого 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі: Черкаської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
Суддя М.І.Скіць