АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-358/ 2010 р. Головуючий по 1 інстанції –
ОСОБА_9 М.В..
Категорія ст.125 ч.2 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Ільченка А.М.
Суддів – Шкреби Р.Д., Поєдинка І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3 та її представника – адвоката ОСОБА_4 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.03.2010 року, яким
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, одруженого, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, виправдано за ст. 125 ч.2 КК України у зв,язку з відсутністю в його діях складу злочину.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 – відмовлено.
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 виправдано за ст.125 ч.2 КК України у зв,язку з відсутністю в його діях складу злочину по кримінальній справі порушеній суддею за скаргою потерпілої ОСОБА_3, яка і підтримала обвинувачення по факту причинення останній легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров,я, 17.07.2008 року на подвір,ї будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 під час конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5
В апеляціях потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 просять вирок суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що при розгляді справи судом допущена однобічність судового слідства та порушення КПК України, а саме висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд не взяв до уваги докази, які могли вплинути на вирішення питання про винуватість ОСОБА_5, суд прийняв протиречіві покази підсудного, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9 та не прийняв покази свідка ОСОБА_6, суд не дав оцінки акту судово-медичного дослідження та відмовному матеріалу щодо повідомлення про злочин, залишив поза увагою довідку швидкої допомоги про отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення потерпілої ОСОБА_3, підтримавшої апеляцію, пояснення виправданого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія
2
суддів вважає, що вони підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст.327 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчинені злочину доведена.
Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Згідно скарги потерпілої ОСОБА_3, ОСОБА_5 обвинувачується у причиненні останній легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров,я, 17.07.2008 року на подвір,ї будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 під час конфлікту, який виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_5
В основу обвинувачення, яке підтримала ОСОБА_3 покладені показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та висновок судово-медичного експерта від 11.06.2009 року.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ст.125 КК України спростовується сукупністю доказів у справі, досліджених судом та яким дана належна оцінка.
Судом були допитані безпосередні свідки конфлікту ОСОБА_9 та ОСОБА_5., які показали, що в період суперечки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, знаходились поруч з останніми та можуть стверджувати, що ОСОБА_5 взагалі не наносив ОСОБА_3 ніяких ударів, під час виниклого конфлікту ОСОБА_3 ображала ОСОБА_5 та схватила останнього за сорочку, після чого він почав виштовхувати ОСОБА_3 за межі свого подвір,я в ході чого остання зачепилась шльопанцями за бордюр та впала на асфальт.
При цьому, покази свідка ОСОБА_6 про те, що вона бачила як ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_3 в область шиї якимось червоним предметом, суд 1 інстанції критично оцінив з точки зору їх достовірності, оскільки свідок знаходилась від місця події на відстані 20-25 метрів, бачила конфлікт незначний проміжок часу під час проходження вул.Гайдара та могла неправильно сприйняти обставини самої суті даного конфлікту, покази свідка ОСОБА_6 протирічать показам інших вищевказаних свідків, які були безпосередніми оцевидцями конфлікту та покази яких суд вважає достовірними.
Щодо показів свідка обвинувачення ОСОБА_8, то останній не був безпосереднім оцевидцем конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а про обставини конфлікту йому стало відомо через деякий час зі слів потерпілої ОСОБА_3, тому його покази не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_5 у причинені ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
В своїй скарзі (а.с.1-4) потерпіла ОСОБА_3, як на доказ вини ОСОБА_5 посилається на покази свідка ОСОБА_7 Однак вказаний свідок в судовому засідані не допитувався, так як до суду не з,явився та потерпіла ОСОБА_3 не наполягала на його виклику до суду (а.с.106). Крім того згідно пояснень свідка ОСОБА_7 (а.с.16 відмовного матеріалу) та її показів даних у попередньому судовому засідані (а.с.49), останній не був безпосереднім оцевидцем конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а про обставини конфлікту йому стало відомо через деякий час зі слів потерпілої ОСОБА_3, тому його покази також не можуть бути належним доказом вини ОСОБА_5 у причинені ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Щодо доводів апеляції про залишення без юридичної оцінки висновку експерта №1033/157 від 11.06.2009 року та доводів апелянтів про залишення поза увагою довідки швидкої допомоги про отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, то вони не підтверджують, що тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілої ОСОБА_3, були спричинені останній саме ОСОБА_5. Згідно даного висновку, можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при падінні з висоти власного зросту не виключається, при цьому можливість їх винекнення при обставинах вказаних в фабулі постанови про призначення експертизи малоймовірна.
Посилання апелянтів, що суд 1 інстанції прийняв протиречіві покази підсудного, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9 та не прийняв покази потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, суд не дав оцінки акту судово-медичного дослідження та відмовному матеріалу щодо повідомлення про злочин, є безпідставними, оскільки суд вжив всіх заходів до
перевірки всіх доказів та в межах своїх прав та обов,язків дав цим доказам оцінку. Крім того згідно відмовного матеріалу, органом дізнання 24.11.2009 року було відмовлено в порушенні
3
кримінальної справи по факту спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, на підставі ст.6 п.2
КПК України, тому посилання потерпілої ОСОБА_3 на даний відмовний матеріал, як на доказ вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України, є безпідставними.
Щодо посилань в апеляції потерпілої ОСОБА_3 на протиречивість показів свідка ОСОБА_9 даних в судовому засідані та в заяві (а.с.35), то колегія суддів вважає, що вказану заяву (а.с.35) не можна вважати допустимим доказом по данній кримінальній справі, оскільки в даному випадку ОСОБА_9 в якості свідка не допитувалась, процесуальні права їй не роз,яснювались, про відповідальність передбачену ст.ст.384, 385 КК України не попереджалась, у даному випадку щодо заяви ОСОБА_9 (а.с.35) учасники судового розгляду не мали можливості з,ясувати питання, що стосуються предмету доказування, крім того із вказаної заяви ОСОБА_9 видно, що остання не бачила щоб ОСОБА_5 бив потерпілу ОСОБА_3.
Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлені об,єктивні дані, які б ставили під сумнів достовірність цих та інших, наведених у вироку доказів.
Доводи потерпілої ОСОБА_3 про те, що відносно неї ОСОБА_5 скоєний злочин передбачений ст.125 КК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке обвинувачення на якому наполягала потерпіла в ході судового слідства, ретельно перевірене судом 1 інстанції та обгрунтовано визнане неспроможнім, у зв,язку з чим суд виправдав ОСОБА_5
Посилання потерпілої ОСОБА_3 в апеляції на те, що не доведено знаходження її(потерпілої) в нетверезому стані, колегія суддів не приймає до уваги, т.я. ця обставина не має значення для правильного та об,єктивного розгляду справи щодо ОСОБА_5.
Колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції оцінив зібрані по справі докази в їх сукупності у відповідності з вимогами ст.67 КПК України, про те, що ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Порушень кримінально-процесального закону при розгляді кримінальної справи, які тягнуть скасування вироку, не встановлено.
При цьому колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції з порушенням закону вирішив питання в частині розв,язання цивільного позову ОСОБА_3. Колегія суддів вважає, що виправдав ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину суд 1 інстанції в порушення вимог ч.3 ст.328 КПК України відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки згідно вказаної норми закону у даному випадку суд повинен був залишити позов без розгляду.
За таких обставин вирок суду в частині розв,язання цивільного позову підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, тому апеляції потерпілої ОСОБА_3 та її представника підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Апеляції потерпілої ОСОБА_3 та її представника – адвоката ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 березня 2010 року стосовно ОСОБА_5 змінити, даний вирок в частині розв,язання цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 – скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок Золотоніського міськрайонного суду від 10 березня 2010 року стосовно ОСОБА_5 – залишити без змін.
Головуючий – підпис Згідно з оригіналом:
Судді – підписи Суддя І.А.Поєдинок