Справа № 22ц-1913/09 Суддя першої інстанції: Сябренко І.П.
Категорія 33 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
01 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,
за участі: прокурора Коробченко Д.М.,
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 року
за позовом
ОСОБА_5 до Казанківського районного відділу УМВС України в Миколаївській області (далі – Казанківський РВ), Миколаївської сільської ради Казанківського району Миколаївської області (далі – Миколаївська сільська рада) , Державного казначейства України, про стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернувся з позовом в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 до Казанківського РВ, Миколаївської сільської ради та головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області про стягнення 80000 грн. моральної шкоди заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності його доньки на підставі ст. 181-1 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_5 уточнила свої вимоги, та просила суд стягнути на її користь та на користь її батьків 80000 грн. моральної шкоди заподіяної незаконним притягненням її до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2009 року замінено неналежного відповідача – головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області на належного – Державне казначейство України.
Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність вказаного рішення суду, просила його скасувати, та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із змісту ст.ст. 1, 2 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі – Закон) підставою для відшкодування шкоди за цим Законом є незаконне накладення адміністративного штрафу у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
Водночас, судом встановлено, що постановою апеляційного суду Миколаївської області від 12 січня 2008 року скасована постанова Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2008 року, за якою ОСОБА_5 хоча і була визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 181-1 КУпАП, однак провадження по справі було закрито в зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, ОСОБА_5 не притягувалась місцевим судом до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу.
Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, які надали сторони та прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для відшкодування на користь ОСОБА_5 та її батьків моральної шкоди, а тому, обґрунтовано відмовив в задоволені позову .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що їй заподіяно моральну шкоду внаслідок незаконного накладення штрафу Миколаївською сільською радою досліджувались місцевим судом та їм дана правильна правова оцінка.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2008 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Миколаївської сільської ради скасувала свою постанову від 11 липня 2008 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 181-1 КУпАП та накладення штрафу.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських рад не наділені повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 181-1 КУпАП.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що незаконне накладення Миколаївською сільською радою адміністративного штрафу поза межами своїх повноважень не є незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, як підставою для відшкодування моральної шкоди в розумінні вказаного вище Закону.
Посилання апелянта на інші порушення її прав під час складання адміністративних матеріалів та розгляду справи в суді, як на підставу заподіяння їй моральної шкоди, виходить за межі позову, а тому не заслуговують на увагу.
Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 6 травня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: