Справа № 22ц-2080/09              Суддя першої інстанції: Вострікова Л.В.

Категорія 32                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

15 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Голубкіної О.О.,

за участі:     позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 року

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2006 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Позивач зазначав, що 4  жовтня 2003 року з вини відповідача вчинено злочин. Внаслідок цього, він отримав тілесні ушкодження,  лікування яких вимагало придбання за власний рахунок ліків . Крім того, він, як підприємець втратив дохід.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 4780 грн. витрат на лікування та 165205 грн. втраченого доходу.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача витрати на лікування і втрачений дохід з урахуванням інфляції усього в розмірі 110236 грн. 18 коп.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 110236 грн. 18 коп. доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоров’я .  

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_3 заподіяно тілесних ушкоджень, і через це він не отримав дохід у розмірі 110236 грн. 18 коп., виходячи із 7734 грн. 78 коп. сукупного доходу за 2003 рік та з урахуванням інфляції 12,95 %.

Однак з таким висновком і обґрунтованістю розрахунку погодитись не можна.

Так, судом встановлено, що вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2005 року ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК України, його злочинними діями ОСОБА_3 були завдані тяжкі тілесні ушкодження, та висновком МСЕК позивача визнано інвалідом 2 групи. ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем.  

Згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, його положення застосовуються як до тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності, так і до тих, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається із змісту ст.ст. 1195, 1198 ЦК України, розмір доходу фізичної особи - підприємця, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що підлягає відшкодуванню, визначається як з урахуванням розміру його доходу до каліцтва, так і з урахуванням ступеня втрати ним професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності.

Між тим, місцевий суд на зазначені положення матеріального права належної уваги не звернув, не встановив та не зазначив у рішенні чи було встановлено ОСОБА_3 ступінь втрати працездатності або загальної працездатності і безпідставно визначив розмір його втраченого доходу без урахування такого ступеня.

Крім того, задовольняючи позов в повному обсязі, суд не звернув увагу на те, що в цю суму, крім втраченого доходу, позивач включив і витрати на лікування у розмірі 4780 грн. Однак ці вимоги позивача суд у рішенні не зазначив та не розглянув.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вказані недоліки не можуть бути усунуті судом першої інстанції шляхом ухвалення додаткового рішення, а тому, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги, з’ясувати чи було встановлено ОСОБА_3 ступінь втрати професійної працездатності або загальної працездатності за каліцтво, і з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, ухвалити законне рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6  задовольнити частково.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 червня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України

Головуюча:                         Судді: