Справа № 22ц-2234/09 Суддя першої інстанції: Павлова Ж.П.
Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
У Х В А Л А
іменем України
22 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф. ,
за участі: представника стягувача ОСОБА_3,
представника боржника ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника стягувача – ОСОБА_3
на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2009 року постановлену
за заявою
представника боржника ОСОБА_5 – ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду,
в с т а н о в и л а:
В лютому 2009 року ОСОБА_5 звернувся через свого представника – ОСОБА_4 з заявою про відстрочку виконання рішення суду.
Заявник зазначав, що в провадженні Заводської ВДВС на виконанні перебуває виконавчий лист про вселення неповнолітнього ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1, яка належить його батькові ОСОБА_5 Боржник не проживає в спірній квартирі оскільки працює за кордоном.
Посилаючись на те, що неповнолітній ОСОБА_6 не може проживати в квартирі один без батька, заявник просив суд відстрочити виконання вказаного рішення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2009 року заява задоволена.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду, посилаючись на її незаконність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву, суд виходив з того, що відсутність боржника утруднює виконання рішення суду про вселення його неповнолітнього сина.
Між тим, з таким висновком погодитись не можна.
Так, із матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_6 є стягувачем, а його батько ОСОБА_5 – боржником по виконавчому провадженню відкритому на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2007 року про вселення в квартиру АДРЕСА_1. Боржник з вересня 2007 року знаходиться за кордоном та через свого представника поставив питання про відстрочку вказаного заочного рішення.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України, виконання рішення може бути відстрочено за наявності обставин, що утруднюють його виконання (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Зі змісту ст. 80 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконання рішення суду про вселення не пов’язано з діями, які боржник повинен вчинити особисто.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутність боржника не перешкоджає проведенню виконавчих дій по вселенню та не зумовлює відстрочку виконання такого рішення.
Також не можуть бути взяті до уваги посилання заявника на те, що неповнолітній не може проживати в квартирі самостійно без батька.
Як вбачається із змісту ст.ст. 29, 30, 32 ЦК України, обсяг цивільної дієздатності неповнолітньої особи не дає підстав для висновку про неможливість самостійного проживання неповнолітнього. Таке обмеження закон встановлює для осіб, які не досягли чотирнадцяти років.
Разом з тим, суд першої інстанції на вказані обставини справи, положення матеріального і процесуального права належної уваги не звернув та безпідставно задовольнив заяву.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції як постановлена з порушенням процесуального права, підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника стягувача – ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2009 року скасувати та постановити нову ухвалу.
В задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_5 – ОСОБА_4 про відстрочку виконання рішення суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуюча: Судді: