Справа № 22ц-1854/09                  Суддя першої інстанції: Ямкова О.О.

Категорія 53                      Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

27 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Буренкової К.О.,

суддів:     Довжук Т.С.,

Лівінського І.В.,

при секретарі судового засідання Дудник Ю.П. ,

за участі:     позивача ОСОБА_2,

        представника відповідача Тузова Д.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2009 року

за позовом

ОСОБА_2  до товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона НГЗ» (далі – ТОВ «Охорона НГЗ») про визнання помилковим наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов’язання виплатити премію, стягнення недоплаченої заробітної плати, державної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

В березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Охорона НГЗ» про визнання помилковим наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов’язання виплатити премію, стягнення недоплаченої заробітної плати, державної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що з 2007 року працював в ТОВ «Охорона НГЗ» контролером. В листопаді 2008 року він подав відповідачу заяву про звільнення за домовленістю сторін, однак його не звільнили. В зв’язку з чим він не отримав державну допомогу в розмірі 2520 грн. Крім того, відповідач не доплачував йому щомісячно по 86 грн. заробітної плати, що за 16 місяців склало 1382 грн. 40 коп. 14 січня 2009 року наказом № 12/01 його помилково притягнули до дисциплінарної відповідальності та неправомірно не оплатили 198 грн. премії. Також він не повністю отримав розрахунок при звільнені в розмірі 30 грн. та зазначеними вище недоплатами йому недоплачено 172 грн. 36 коп. матеріальної допомоги по безробіттю.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати вказаний наказ помилковим та зобов’язати відповідача виплатити премію, а також стягнути з останнього зазначені вище заробітну плату, державну допомогу та 3000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач працював в ТОВ «Охорона НГЗ» контролером з жовтня 2007 року по лютий 2009 року. За період роботи йому виплачувалась заробітна плата за відпрацьований робочий час в повному обсязі відповідно до встановлених норм оплати праці. Крім того, 14 січня 2009 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за запізнення на роботу та пропуск через КПП автомобіля без огляду.

Зазначене підтверджується наказом № 83 від 14 квітня 2006 року (а.с. 19-24), балансом робочого часу (а.с. 36), розрахунковими листами (а.с. 19-24), табелями (а.с. 38-40), наказом № 12/01 від 14 січня 2009 року (а.с. 47-48), поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 49-50) та рапортами (а.с. 51-52).

  Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам по справі та прийшов до вірного висновку про те, що позивачу правильно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, а також його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом № 12/01 від 14 січня 2009 року . В зв’язку з чим, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що йому не повністю виплачувалась заробітна плата та його помилково притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованим з наведених вище підстав.

Доводи апелянта про те, що він не був ознайомлений з розпорядком робочого часу контролерів, також є неспроможними оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме заявами ОСОБА_2 про прийняття на роботу (а.с. 33-34) . Крім того, на 13 січня 2009 року (день запізнення на роботу) позивач вже пропрацював на підприємстві більше року та виконував встановлений розпорядок роботи.

Також безпідставними є посилання позивача на те, що його неправомірно не звільнили з роботи за домовленістю сторін за його заявою в листопаді 2008 року, в зв’язку з чим він недоотримав 2520 грн. державної допомоги, оскільки ОСОБА_2 таку відмову відповідача не оскаржував, а продовжував працювати на підприємстві .

Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити, а рішення Центрального   районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуюча:                         Судді: