Справа № 33-178/2010 р.
П О С Т А Н О В А
07 червня 2010 р. м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді – Мельниченко Ю.В.
за участю скаржника – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляцію скаржника ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду від 19 лютого 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 340 грн.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 29 грудня 2009 року о 10 год, 35 хв. на 60 км. + 929 м. автодороги Київ – Чернігів ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗІЛ-130, державний номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України, завчасно не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В своїй скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки даний строк ним був порушений з поважних причин. Апелянт посилається на незаконність постанови та просить її скасувати, а справу провадженням закрити посилаючись на відсутність його вини в даній дорожньо-транспортній пригоді, стверджуючи при цьому, що протокол про порушення правил дорожнього руху складено з порушенням діючого законодавства і постанова суду також не відповідає вимогам законодавства.
Заслухавши суддю доповідача, правопорушника ОСОБА_1, який пояснив, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним був пропущений з поважних причин, дослідивши матеріали справи суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути залишена без розгляду, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що постанова Козелецького районного суду постановлена 19 лютого 2010 року, а апеляційна скарга подана до Козелецького районного суду 18 травня 2010 року, тобто з пропуском 10-ти денного строку на ап5еляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечує сам ОСОБА_1 він був присутній при розгляді справи судом першої інстанції 19 лютого 2010 року.
ОСОБА_1 був також присутнім при оголошенні постанови суду і йому було роз’яснено строк та порядок оскарження постанови суду.
ОСОБА_1 пояснив, що в десятиденний строк він не подав апеляційної скарги, хоча об’єктивно він міг її підготувати та подати своєчасно.
До керівництва організації, де він працює, з питанням про надання йому часу для підготування та своєчасного подання апеляційної скарги на постанову суду він не звертавсь і ніяких доказів щодо цього ОСОБА_1 суду не надав.
Не заслуговують на увагу також доводи апелянта про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв’язку з хворобою матері та його юридичної необізнаності.
Зі слів апелянта у нього є батько, який на думку суду міг би здійснити догляд за хворою матір”ю на час підготовки та своєчасного подання апеляційної скарги ОСОБА_1, а щодо юридичної необізнаності, то в Козелецькому районі є юридична консультація та кваліфіковані адвокати, які в змозі надати кваліфіковану юридичну допомогу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 в поновленні строку на оскарження постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2010 року відмовити, а його скаргу повернути без розгляду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області Ю.В. Мельниченко