АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
?4” листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Гайворонського С.П., Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Руденко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна про визнання угоди такою, що відбулася, визнання права власності на частину квартири, визнання договору дарування недійсним та стягнення моральної шкоди,-
встановила:
У квітні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про виселення.
При цьому вказував, що на підставі договору дарування ВАР № 324635, укладеного 10.10.2003 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, він набув права власності на 81/1000 частин ( 1 кімната) комунальної квартири АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1, яка знімала спірну кімнату за усною домовленістю з ОСОБА_5 та не має права власності на будь-яку частину зазначеної квартири, на момент дарування вказаної кімнати не виїхала з квартири, ОСОБА_2 просив виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.
Після доповнення позовних вимог у вересні 2004 року, ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання угоди такою, що відбулася, визнання права власності на частину квартири, визнання договору дарування недійсним та стягнення 5000 грн. солідарно.
Посилаючись на те, що 11.07.2001 року вона придбала кімнату в комунальній квартирі АДРЕСА_1, уклавши про це угоду в простій письмовій формі та сплативши ОСОБА_6 5000 грн., ОСОБА_1 просила задовольнити ї позовні вимоги.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 виключено з числа відповідачів у справі.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: виселено ОСОБА_1 з 81/1000 частини комунальної квартири АДРЕСА_1, в іншій частині позову – відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди такою, що відбулася, визнання права власності на частину квартири, визнання договору дарування недійсним та стягнення моральної шкоди – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати з посиланням на порушення судом норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 та відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд обґрунтовано виходив з того, що власником 81/1000 частини загальної квартири АДРЕСА_1 в м.Одесі є ОСОБА_2, ОСОБА_1 в цій квартирі проживала тимчасово, тому права на мешкання не має.
Цей висновок суду підтверджується матеріалами справи, договором дарування від 10.10.2003 року ( а.с. 5), технічним паспортом ( а.с. 6-7).
Доводи ОСОБА_1 про те, що суд не з’ясував, чи є у ОСОБА_5 та у ОСОБА_4 правонаступники, не витребував з нотаріальної контори відомості щодо того, хто прийняв спадщину після їх смерті, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки спадщина на спірну 81/1000 частини квартири АДРЕСА_1 в м.Одесі не відкривалася, оскільки за життя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подарували цю частину квартири ОСОБА_2
Твердження ОСОБА_1 про неможливість здійснення угоди дарування спірної квартири ОСОБА_2 доказами не обґрунтовуються.
Сам по собі той факт, що суд не допитав позивача ОСОБА_2 також не є підставою для задоволення апеляційної скарги, тому що в судових засіданнх районного суду, а також апеляційного суду був присутній його представник за довіреністю ОСОБА_7
Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, законність і обґрунтованість рішення суду перевірена в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії С.П. Гайворонський
Н.А. Кононенко