Справа № 2-215/94
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 1994 року
Рівненський міський народний суд
в складі: головуючого - судді Демянчук С.В.,
при секретарі Мельничук М.С.
адвоката Ганова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: І-ша Державна нотаріальна контора м.Рівне про визнання частково недійсним договору дарування домобудівлі, розподіл її, як подружнього майна і виділ долі в натурі, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору дарування домобудівлі АДРЕСА_1 та визнання права власності на спірну домобудівлю як долю в спірному майні подружжя.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, суду пояснила, що 6.06.1972 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 . З того часу вони проживали в будинку з чоловіком, який належить батьку остатнього ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .
З весни 1972 року для своєї молодої сім"ї вони на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_3 , почали будувати жилий будинок. Будівництво велося для них і за їх спільні кошти, використанням їх фізичної праці, також допомагали їх батьки, наймали людей. Поскільки землекористувачем був ОСОБА_3 , тому будинок був зареєстрований на нього і в 1985 році він подарував будинок сину.
Рахує, що договір дарування є "притворним", а спірний будинок є спільною власністю подружжя, тому просить її позовні вимоги задоволити.
Допитаний згідно окремого доручення відповідач ОСОБА_2 , який відбуває кримінальне покарання за вироком Рівненського міського народного суду в місцях позбавлення волі, пояснив, що будівництво спірного будинку розпочалося на початку 1970 року, коли він був одружений.Будинок будувався для нього батьком та братом. Він разом з позивачкою придбав на будівництво цеглу та фінський будинок. Весь час після будівництва спірного будинку в ньому проживав він з жінкою та сином, батько там не проживав.
Відповідач ОСОБА_3 незважаючи на неодноразові виклики до суду від явки в суд ухилявся, а коли суд виїхав для його допиту на місце проживання, то він вчинив сварку і відмовився давати покази.
При таких обставинах, суд вважає за можливе розглянути справу в відсутності відповідачів.
Вислухавши пояснення позивачки, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши подані по справі матеріали, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання частково недійсним договору дарування домобудівлі, розподіл її як подружнього майна і виділ долі в натурі - обгрунтованим і підлягає задоволенню з слідуючих міркувань.
Як вбачається з показів позивачки, які підтверджуються показами свідків, що спірно домобудівля була побудована після укладення шлюбу між позивачкою і відповідачем ОСОБА_12 . Будівництво велося за кошти подружжя і для них. Позивачка наймала людей для проведення основних робіт. Сама з ними розраховувалася. В будівництві допомагали батьки обох з подружжя. Проживаючи поруч, сусіди знали, що будівництво велося для молодих.
З моменту вселення в спірному будинку проживало подружжя з дитиною. Після вселення будинок був позивачкою з чоловіком газифікований, облицьовані підсобні приміщення.
Той факт, що будинок був зареєстрований на відповідача ОСОБА_3 пояснюється тим, що він був землекористувачем землі на якій було побудовано спірний будинок.
Дані обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 , котрий підтвердив, що дозвіл на будівництво отримав його батько, будівництво велося після укладення шлюбу. Цеглу та каскадний будинок для будівництва придбав він та позивачка. Доки він не збудував будинок, то проживав в свого батька. В спірному будинку проживав він з позивачкою та сином, батько там ніколи не проживав.
Посилання відповідача на те, що будували спірний будинок лише батько та його брат повністю спростовуються доказами добутих судом, а саме показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , котрі пояснили, що будівництво велося в основному молодими, також їм допомагали їх батьки та вони наймали людей. Також вони підтвердили, що мова йшла, про те що будівництво велося для молодих.
Суд розцінює покази вищевказаних свідків, як такі, що відповідають дійсності. Поскільки вони є послідовними, не протиричивими.
Згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15 травня 1981 року по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .
Даний будинок був подаровиний ОСОБА_3 сину ОСОБА_2 , що вбачається з договору дарування від 17.12.1985 року, зареєстрованого Першою нотаріальною конторою м.Рівне під реєстровим номером І-8944.
Згідно заключення судово-технічної експертизи та додаткового заключення експерта, призначеної по справі експертизи: можливий варіант розділу спірного будинку є один, згідно якого пропонується одному з співвласників виділити 55/100 частини будинку, а другому 45/100 частини будинку, а саме одному з співвласників виділити вхідні сходи "а", коридор 1-1, кухню 1-8, коридор 1-2, кладову 1-7, жилі кімнати 1-5, 1-6, а всього на суму 7544952 крб. Іншому співвласнику виділити ванну 1-9, люк ІІ-2/а, жилу кімнату 1-3 та 1-4, а всього на суму 6234048 крб. В останньому варіанті необхідно виконати слідуючі переобладнання: закласти дверні прорізи №1,2 /затрата 68,100 крб, зробити вхідні двері з приміщення І-9 і з цього приміщення в кімнату 1-3 /затрати 190800 крб/. Першому співвласнику пропонується сплатити другому співвласнику грошову компенсацію в розмірі 655452 крб.
Вищевказані перепланування можливі, що підтверджується довідкою департаменту архітектури Рівненської міської Ради народних депутатів №01-ІІ/232.
Таким чином суд вважає, що спірний будинок є спільною власністю подружжя ОСОБА_14 /позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 /, поскільки спірний будинок будувався для них, за їх спільні кошти, будівництво вели вони, а батьки та робітники яких вони наймали допомагали їм, з робітниками розраховувалася ОСОБА_1 , жили в цьому будинку весь час лише сім"я ОСОБА_14 , а батько проживав у своєму будинку. Після вселення в будинок велися роботи по дообладнанні будинку: наружна штукатурка, облицовка плиткою підсобних приміщень в будинку, газифіковано будинок. Ці роботи велися за кошти позивачки та відповідача ОСОБА_2 . Дані факти говорять про те, що вони піклувалися про будинок як за свій власний. Також постійно проводиться ремонт будинку. І лише в 1981 році, коли виникло питання про газифікацію будинку, то відповідачу ОСОБА_3 було як землекористувачу видано свідоцтво про право особистої власності на спірну домобудівлю. Суд вважає, що в даному випадку була між сторонами укладена угода по реєстрації права власності на будинок з метою приховати іншу угоду, поскільки свідоцтво про право власності видавалося на землекористувачів, то подружжя ОСОБА_14 , яким фактично належав спірний будинок, були вимушені зареєструвати його на батька - землекористувача. Таким чином, повинні застосовуватися норми, які регулюють відносини майнового характеру між подружжям, а не між землекористувачем ОСОБА_3 та його сином ОСОБА_2 , які були визначені договором дарування між ними від 17.12.1985 року, а тому договір дарування суд вважає недійсним.
Враховуючи, що до засудження відповідача ОСОБА_2 склався порядок користування будинком, та те, що з позивачкою проживає їх син з сім"єю, тому суд вважає за доцільне ОСОБА_1 виділити вхідні сходи "а", коридор 1-1, кухню 1-8, коридор 1-2, кладову 1-7, жилі кімнати 1-5, 1-6, відповідачу ОСОБА_2 виділити ванну 1-9, люк ІІ-2/а, жилу кімнату 1-3 та 14. А поскільки відповідач перебуває в даний час в місцях позбавлення волі, тому вказані в експертизі переобладнання покласти на позивачку стосовно її долі, а на відповідача - його долі в будинку.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 15, 30, 62 ЦПК України, ст. 58 ЦК України, ст. ст. 28, 29 КпШС, ст. ст. 4, 12, 16, 50 Закону України "Про власність", суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Визнати будинок АДРЕСА_1 спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності на будинок АДРЕСА_1 виданого на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати недійсним договір дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований 17.12.1985 року під реєстровим номером 1-8944.
Розділити будинок АДРЕСА_1 і виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на частину будинку: вхідні сходи “а“ коридор 1-1, кухню 1-8, коридор 1-2, кладовку 1-7, жилі кімнати 1-5 та 1-6, а всього на суму 7544952 крб.; виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на ванну 1-9, люк П2/а, жилі кімнати 1-3 та 1-4, а всього на суму 6234048 крб, що в долях становить ОСОБА_1 55/100 частин від всього домоволодіння, а ОСОБА_2 45/100 частин від всього домоволодіння.
Зобов`язати ОСОБА_1 зробити за власний рахунок слідуючі переобладнання по переплануванню спірного будинку: закласти дверні прорізи № 1, № 2 вартість яких становить 68400 крб., зобов`язати ОСОБА_2 зробити вхідні двері з двору в приміщення 1-9 із цього приміщення в кімнату 1-3, вартість яких становить 190800 крб.
Стягнути з сторін державне мито на користь держави: з ОСОБА_1 - 754495 крб., ОСОБА_2 - 623405 крб.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського обласного суду через Рівненський міський народний суд на протязі 10 днів з моменту його проголошення, а відповідачами з моменту отримання копії рішення.
Суддя :