Справа №  22-ц-303/10р.                          Головуючий  1 інстанції   Міщенко Г.В.

Категорія  5                                                Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         04  лютого  2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

         головуючого            -        Козаченка В.І.,    

         суддів: Мурлигіної О.Я.,      Довжук Т.С.,

         при секретарі судового засідання        Дудник Ю.П.,                

         за участю представника позивачки ОСОБА_2,

розглянула у  відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2

на заочне рішення  Березнегуватського районного суду Миколаївської області від  07 грудня 2009 року   за позовом

ОСОБА_3

до

Мурахівської сільської ради Миколаївської області

(далі – сільрада)

про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИЛА:

         16 квітня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до сільради про визнання права власності на  жилий будинок  АДРЕСА_1.  

         Позивачка вказувала,  що 11 липня 1964 року уклала шлюб з ОСОБА_4 та з 1988 року з чоловіком постійно проживала в будинку його матері –ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, а  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_5 До теперішнього часу вона одна проживає в зазначеному будинку, але сільрада відмовляється визнати за нею право власності на спірний будинок.         Посилаючись на вказане,  ОСОБА_3  просила позов задовольнити.

         Заочним рішенням  Березнегуватського районного суду Миколаївської області від  07 грудня 2009 року   в задоволенні позову відмовлено.

         В апеляційній скарзі представник позивачки просить заочне  рішення суду скасувати і  постановити   нове рішення про задоволення  позову.  На думку апелянта, рішення суду є  незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального права.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про відсутність підстав набуття позивачкою права власності на спірний будинок. Тому, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

         Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про власність"  від 07 лютого 1991 року підставами виникнення права приватної власності є набуття права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

         Судом встановлено, що жилий будинок  АДРЕСА_1 був зареєстрований за ОСОБА_5 (а.с. 14-17), яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (а.с. 5).

         Між тим, відповідно довідки Березнегуватської філії бюро технічної інвентаризації № 208 від 16 вересня 2008 року спірний будинок на праві власності за ОСОБА_5, а також за іншими особами, зареєстрований не був (а.с. 11).

         Позивачка зареєстрована та  постійно проживає в спірному будинку з 1988 року (а.с. 9-10, 18).

         Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, ОСОБА_3 посилалась лише на те, що постійно проживає у спірному будинку з 1988 року та на те, що їй на праві власності з 24 лютого 1997 року належить земельна ділянка під спірним будинком площею 0,18 га (а.с. 13).

         Проте,  позивачка  не надала суду докази про виникнення у неї права власності на вищевказаний будинок.

         Також, в матеріалах справи відсутні  будь-які докази надання земельної ділянки в користування для будівництва спірного жилого будинку; введення його в експлуатацію; прийняття цього будинку, після смерті ОСОБА_5, на баланс сільради та докази,  підтверджуючи порушення права власності на спірний будинок позивачки.

         Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення суду є незаконним та ухвалено з порушенням норм матеріального права, є безпідставними, так як спростовуються матеріалами справи, а  посилання в апеляційній скарзі на ст. 392 ЦК України, як на підставу для задоволення позову, є помилковими, так як ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону.

         Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що воно узгоджується з наявними в справі доказами і відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу   представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2   відхилити ,  а заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від  07 грудня 2009 року   залишити без змін .        

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але  може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом  двох місяців.

          Головуючий  

         Судді

                  Як вбачається з матеріалів справи, будинок, в якому знаходяться спірні квартири, знаходиться на балансі  ЖЄК № 1 КЖЄП "Центр".

         Таким чином, позов ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на спірні квартири є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.