Справа № 1-478/10 р.

В И Р О К

  І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

28 травня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:     головуючого                               Берегуляка Ф.Г.    

        за участю  секретаря                               Баган О.В.

        прокурора                               Гавіловського Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, освітою середньою, неодруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, непрацюючого, раніше не судимого,  

за ч.1 ст. 289 КК України,

      В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 09 січня 2010 року помітив поблизу будинку АДРЕСА_2 автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, де у нього, з метою власного збагачення, виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння даним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний намір, 11 січня 2010 року біля 07 год. підсудний ОСОБА_1 приїхав на АДРЕСА_2, де, користуючись послугами найнятого по оголошенню евакуатора, без дозволу на розпорядження автомобілем, всупереч волі власника, завантажив припаркований на вул. Куток у м. Тернополі автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, що належить потерпілому ОСОБА_2, на платформу евакуатора та перевіз на АДРЕСА_3. У гаражі вказаного будинку підсудний ОСОБА_1 розібрав викрадений автомобіль на запчастини, частину з яких реалізував, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 11 897,65 грн.

    Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиросердечно розкаявся та суду пояснив, що 09 січня 2010 року помітив по вул. Куток у м. Тернополі припаркований автомобіль марки "Фольксваген Гольф". Вирішивши викрасти даний транспортний засіб та розібрати його на запчастини, відчинив своїми ключами замок дверей, які залишив відчиненими та пішов додому. Зателефонувавши на наступний день до свого знайомого ОСОБА_3, попросив у нього позичити йому 200 грн., які необхідні для  оплати послуг евакуатора, так як придбав автомобіль без документів на запчастини, який необхідно транспортувати. Також уточнив, чи не знає він, до кого можна було б відвезти придбаний транспортний засіб на зберігання та розібрати на запчастини. Того ж дня по оголошенню в газеті винайняв евакуатор, домовившись про зустріч біля магазину "Фуршет" по вул. Чумацькій у м. Тернополі. На наступний день, отримавши від ОСОБА_3 кошти в сумі 200 грн., попросив останнього допомоги завантажити автомобіль "Фольксваген Гольф" на евакуатор. У подальшому разом із ОСОБА_3 завантажили автомобіль на платформу та відвезли його на АДРЕСА_3, при цьому ОСОБА_3 та водію евакуатора не було відомо про те, що у нього відсутнє право на розпорядження даним автомобілем. Просить суд суворо не карати.  

 Крім визнання вини, винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні підтверджується, що  у 2009 році придбав автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1. Даний автомобіль до 30 грудня 2009 року зберігав за місцем роботи на території ДП "Фаворит", а після звільнення 30.12.2009 року – на проїжджій частині дороги поблизу будинку АДРЕСА_2. 06 січня 2010 року із транспортного засобу він забрав акумулятор, автомагнітолу та інструменти, а автомобіль, зачинивши двері, залишив зберігати на тому ж місці. 13 січня 2010 року  біля 13 год., проходячи по вул. Куток в м. Тернопіль, помітив відсутність його транспортного засобу та зрозумівши, що останній викрадено, зателефонував у органи міліції. Заявлений  ним цивільний позов просить задовольнити в розмірі 11 897,65 грн. Відносно міри покарання покладається на думку суду.

Дані покази потерпілого ОСОБА_2 є ідентичні, послідовні та підтверджуються наступними доказами:

-заявою потерпілого ОСОБА_2 від 13.01.2010 року, в якій просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка в період з 06.01.2010 року по 13.01.2010 року викрала належний йому автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1 (а.с. 4);

-протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 14.01.2010 року підтверджується, що 11 січня 2010 року біля 07 год. разом із ОСОБА_3 незаконно заволоділи автомобілем марки "Фольксваген Гольф". р.н. НОМЕР_1, що знаходився по вул. Куток біля будинку №2 в м. Тернополі (а.с. 40);

-протоколом огляду від 13.01.2010 року, яким підтверджується, що на проїжджій частині дороги по вул. Куток у м. Тернополі, з пояснень потерпілого ОСОБА_2, знаходився автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, однак його не виявлено (а.с. 7 -9);

-протоколом огляду від 13.01.2010 року, згідно якого в гаражі на подвір"ї будинку по АДРЕСА_3, виявлено та вилучено запчастини до автомобіля марки "Фольксваген" та два автомобільних реєстраційних номерних знаки НОМЕР_1 (а.с. 11 -22);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину із обвинуваченим ОСОБА_1 від 15.01.2010 року підтверджується, що автомобіль марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, він викрав саме з узбіччя проїжджої частини по вул. Куток у м. Тернополі, розібрав його в гаражі по АДРЕСА_3, а кузов вивіз та здав на металобрухт ПП "Вітодім" по вул. Бродівській у м. Тернополі (а.с. 95 – 98);

-висновком експертизи №7-12/10 від 16.02.2010 року підтверджується, що ринкова вартість автомобіля марки "Фольксваген Гольф", р.н. НОМЕР_1, станом на 11.01.2010 року становить 11 897,65 грн. (а.с. 132 – 134).

Крім цього, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, доводиться наступними доказами по справі:

-     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3 підтверджується, що 09 – 10 січня 2010 року підсудний ОСОБА_1 повідомив, що  придбав автомобіль марки "Фіат" без документів, з метою розібрати та здати його на металобрухт, при цьому запитав, чи може він посприяти знайти гараж, де розібрати транспортний засіб на запчастини. Зустрівшись 11 січня 2010 року на автовокзалі згідно домовленості, під"їхали на таксі до готелю "Галичина", де знаходився евакуатор, в який вони сіли та за вказівкою ОСОБА_1 поїхали на вул. Куток у м. Тернополі, де останній вказав на місце знаходження придбаного автомобіля. На даному місці знаходився автомобіль марки "Фольксваген Гольф" сірого кольору. У подальшому водій евакуатора погрузив транспортний засіб та перевіз на АДРЕСА_3, де проживає знайомий ОСОБА_4, який погодився надати свій гараж. За вказаною адресою залишили автомобіль на подвір"ї, після цього, залишивши підсудного ОСОБА_1, пішов на роботу. Про те, що даний автомобіль був викрадений, йому нічого не було відомо (а.с. 63 – 64);

-     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка  ОСОБА_5 підтверджується, що 11 січня 2010 року біля 01 год. до нього зателефонувала дружина ОСОБА_6, який є власником евакуатора,  повідомивши, що йому на 07 год. 11 січня 2010 року потрібно під"їхати до магазину "Фуршет" по вул. Чумацькій у м. Тернополі, оскільки є клієнти, які потребують послуги евакуатора. У обумовлений час він під"їхав до вказаного магазину, де згодом на таксі прибули двоє невідомих йому осіб, які підійшовши, повідомили, що їм потрібно перевезти автомобіль марки "Фіат". За вказівкою одного з них поїхали на вул. Куток у м. Тернополі, де завантажили автомобіль на платформу евакуатора, який він доставив на вул.. Стадникової у м. Тернополі. Про те, що автомобіль викрадався йому не було нічого відомо (а.с. 58 – 60);

-     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що, працюючи сторожем ПП "Фаворит", 10-11 січня 2010 року  з 16 год. знаходився на робочому місці. Біля 06 год. вийшов з території ДП "Фаворит" в напрямку магазину "Львів". По дорозі назад по вул. Спадистій у м. Тернополі його наздогнав спеціалізований автомобіль – евакуатор, який завернув на вул. Куток у м. Тернополі, зупинившись навпроти будинку №2 біля автомобіля "Фольксваген" , який був припаркований на узбіччі дороги. Підійшовши поблизу, помітив, як з евакуатора вийшли троє невідомих осіб, один з яких – водій почав опускати платформу, щоб завантажити автомобіль. На запитання, що будуть робити, невідомі відповіли, що забирають автомобіль з проїжджої частини, щоб відвезти його на вул.. Чернівецьку. Згодом транспортний засіб був завантажений на платформу евакуатор, останні поїхали в  сторону вул. Чумацької (а.с. 67 – 68);

-     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що 11 січня 2010 року на прохання ОСОБА_3 надати приміщення гаражу, біля 08 год. того ж дня, ОСОБА_3 із раніше невідомою йому особою на ім"я ОСОБА_7, на евакуаторі привезли автомобіль марки "Фольксваген" сірого кольору, де ОСОБА_1 з іншими особами в подальшому розібрали на частини та розрізали кузов, який 13 січня 2010 року відвезли на металобрухт (а.с. 61 – 62).

Таким чином, своїми умисними діями підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, про що свідчить обстановка і обставини скоєння злочину.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, думку потерпілого відносно міри покарання і вважає за необхідне обрати покарання у виді позбавлення волі. Із врахуванням того, що він повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, має постійне місце проживання, обставини, при яких скоєний злочин, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і звільнити підсудного ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. З врахуванням викладених обставин суд вважає, що дане покарання буде достатнім для виправлення і перевиховання підсудного.

Міру запобіжного заходу –заставу-  залишити попередньою.

Заявлений у справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити.

    Судові витрати стягнути.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 2, 3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

        Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_1 -  заставу - залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити, стягнути в його користь

із ОСОБА_1 11 897 (одинадцять тисяч вісімсот дев"яносто сім) грн. 65 коп. матеріальної

шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727 р/р 31256272210463 УДК в Тернопільській області МФО 838012 з відміткою щодо призначення платежу “за судову автотоварознавчу експертизу №7-12/10 від 16.02.2010 року") судові витрати за проведення експертизи в сумі  93,84 грн.

Вирок може бути оскаржений  до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення.

Головуючий: